PCEtLSA8c2NyaXB0IGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWlkPSIxMjQ5Ig0KZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJTVEJfRnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tY29udGVudF9pZD0ic3RiLnVhIiBzcmM9Imh0dHBzOi8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMTEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4gLS0+

#Сильний. Ведучий «Один за всіх» Сергій Костира про замах на своє життя, найбільший страх і стереотипи

26.02.2021

Телеканал СТБ у партнерстві з відділом сталого розвитку StarLightMedia продовжують кампанію проти гендерно зумовлених стереотипів. Диджитальний проєкт #СильнаЯ, розпочатий «Холостячкою», продовжують «Холостяк» і #Сильний, у центрі уваги якого – відверта розмова про «ідеального чоловіка». Одним з 14 героїв кампанії став практикуючий адвокат, дипломований психолог і ведучий гостросоціального проєкту «Один за всіх» Сергій Костира.

У відвертому інтерв’ю Сергій уперше публічно розповів про замах на своє життя. Поділився, чому не змінив після цього сферу діяльності і продовжив захищати права людей. А також порушив тему гендерних стереотипів у стосунках, емоціях та виборі професії.

Про сім’ю та вибір професії

У мене було найщасливіше дитинство. Тато працював водієм на великому автобусі, мама – фармацевтом. Коли я був маленьким, тато часто брав мене з собою в рейс, і я спав на «торпеді». Батьки виховували в мені чесність та відповідальність. Вони нічого не забороняли, проте пояснювали, як не потрібно робити і що кожна дія має свої наслідки, за які нам нести відповідальність. Думаю, таке виховання і вплинуло на вибір професії слідчого. Я самостійно, без будь-яких наполягань вступив до Національної академії внутрішніх справ. Батьки мене не відмовляли. Можливо, тому що ніхто не знав нюансів цієї професії – як ловляться злочинці і що вони можуть стріляти.

Про замах на життя

22 серпня 2003 року. Я, молодий офіцер СБУ, абсолютно здоровий, який проходить обстеження двічі на рік, отримав інсульт і впав у кому на 10 днів. Єдина хвороба, яка могла привести мене в такий стан – це аневризма, але в мене її виключили. Ходили чутки, що за мною пустили кілера, і він виконав своє завдання в машині, куди я сів. Незадовго до цього я направив до суду справу рейдера, який через Україну відправляв великі партії героїну. Він отримав 12 чи 13 років позбавлення волі, після чого кілька разів дзвонив мені на телефон із погрозами. Усі дні, поки я був у комі, поруч зі мною була моя молода дружина. Вона не відходила від мене ні на крок.

Про депресію і фатальні думки

Після виходу з коми мені дали два позачергових звання, грамоту за відмінну службу і списали на пенсію. На той момент я вмів лише якісно ловити злочинців і збирати докази. А тут – зору немає, орієнтування на місцевості немає, пам’яті немає. Заощаджень також немає. Я був у розпачі. Мені 25 років, я місяць як одружений, живемо з батьками. Єдине, що залишилось, зброя, яку мені офіційно подарували. І я ледь не скористався нею від нерозуміння, що мені робити далі. У той момент я думав не про себе, а хотів позбавити страждань від опіки за калікою мою дружину та батьків.

Про підтримку близьких і повернення до життя

Я думаю, рідні відчули щось недобре. Вони мене постійно підтримували й були поруч. Залучили лікарів, я пройшов курс реабілітації. Поступово усе почало покращуватися: повернулися зір і пам’ять, я почав розуміти, що відбувається і де я перебуваю. А на день СБУ, 25 березня 2004 року, я склав адвокатські іспити. Про що й досі не шкодую.

Про рішення стати адвокатом

Коли людина якісно вміє ловити, притягувати до відповідальності й доводити до вироку, вона також уміє професійно захищати права. Тому я перекваліфікувався. Деякі ексколеги кажуть, що я перейшов на інший бік барикад. Але ні, це не інший бік барикад. Ми однаково боремося за права людей. Адже якщо людина порушила закон, вона має за це відповідати. А якщо в цей час закон порушує слідчий чи оперативний співробітник, він також має за це відповідати.

Про «чоловічі» та «жіночі» професії

Єдине, що я розділяю на чоловіче й жіноче, це білизна. І народжувати дітей чоловіки не можуть. Усе. Питання гендерності у виборі професії, хобі чи занять не має бути. У нас є дівчата – чемпіонки світу з бодибілдингу та чемпіонки світу з ММА. Професія чи рід занять має подобатися та приносити кайф людині. От я кайфую від своєї роботи. І я вдячний батькам, що мені дали свободу обрати свій шлях, а не наполягали на тому, що хотілося б їм.

Чому чоловік – це не голова, а жінка – не шия

В Україні питання гендерності надгостре. Тому що українці живуть за совдепівською моделлю поведінки, де «чоловік – це голова, жінка – шия», а дитина – незрозуміло що. Це неправильно, брати анатомію людини й персоналізувати її. Людина – це людина, яка має права. І за Європейською конвенцією з прав людини вона має право вибору в питаннях професії і право бути рівною у стосунках, які захищені конституцією.

Більше на тему: #Сильний. Андрій Рибак: Мені казали «хлопчики не плачуть», а як реагувати інакше ‒ ніхто не пояснював

Про токсичні стосунки і «б’є – значить любить»

Справді, проблема токсичних стосунків існує. Жінка, яка потрапляє в тенета кривдника, боїться з них вийти, бо з’являються думки, куди вона піде і що робитиме далі. А ще є стереотип «б’є – значить любить», який діти можуть чути з дитинства. І це відповідальність батьків, щоб їхні діти цього не чули й не бачили. Якщо вас б’ють, зверніться по допомогу до близьких. Якщо вас щось не влаштовує у стосунках – ставте крапку або йдіть до психолога. Але тут з’являється ще один стереотип: «а що люди скажуть?». Та це абсолютно неважливо! Не можна кривднику давати змогу вірити в те, що він безкарно буде й далі вас бити.

Про важливість прояву емоцій

Сильний чоловік – це той, який уміє правильно розставити акценти свого життя, а не той, хто не проявляє емоцій. Він же не пам’ятник. Він – жива людина. Якщо чоловіки не проявлятимуть емоцій, цей стан стресу поглинатиме їх. Не дарма ж кажуть: «поплач, виплесни – і стане легше». Є навіть у психології такий прийом, коли людина виходить на великий простір, де вона абсолютно одна, і кричить. У такий спосіб вона вивільняє свої емоції назовні. І це нормально. Емоції – це твої переживання й реакції на певні обставини в житті.

Наше суспільство від інших відрізняється тим, що, коли нам погано на душі, ми йдемо пити горілку з кумом. Але ніхто не думає про те, що на ранок і проблема не зникне, і буде погане самопочуття. Якщо погано на душі – йдіть до психолога. Якщо щось болить – до лікаря. Ніхто вас ніколи не осудить.

І не соромтеся вчасно визнати, що були неправі. В останні місяці життя моєї бабусі я рідко до неї приїжджав. Я перебудував їй будинок, але бачився з нею набагато менше, ніж у дитинстві. Пам’ятаю, вона смажила мені соняшникове насіння і в хустинці привозила пиріжки. Перед Різдвом я таки доїхав до неї. Заходжу до кімнати й бачу свою бабусеньку без свідомості. Взяв її за руку і попросив вибачення. У той момент я плакав. А через кілька днів вона померла. Але я встиг вибачитися, й мені стало легше. Це головне: встигнути визнати те, що ти неправий, і намагатися це виправити, якщо є можливість.

Про свій найбільший страх

Є в мене мій найбільший страх у світі. Незалежно від того, наскільки багато всього я вже бачив, ви мені покажете черв’яка – і я знепритомнію! Я дуже боюсь плазунів ще з дитинства. Якось побачив біля будинку щось довге й чорне, можливо, то був вуж чи гадюка, й оце відчуття загрози залишилося. А ще й тато мені розповідав, як покійний дідусь працював лісником і до його хати заповзали змії. І як на батька ледве не напала змія, бо він став їй на хвіст. У мене після цих історій з’явився панічний страх. Уявляєте, що я відчуваю, коли мій син у зоопарку просить зайти з ним до тераріуму… У мене волосся дибки піднімається!

Про виховання сина Сашка

Я не обмежую сина, як колись не обмежували мене мої батьки. Але я також йому пояснюю, що потрібно робити й чому. Сашко росте з розумінням, що якщо він хоче дороговартісну іграшку – має накопичити власний кошт. Ми не говоримо про «заробити на неї, прибираючи дім» – це неправильно. Ми говоримо про заощадження з коштів, які діти отримують на свята від родичів. Сашко не витрачає цих коштів, а, як він мені каже, займається фінансовою грамотністю. Це його вибір, йому приємно купувати бажане за власний кошт.

Про роботу ведучим у проєкті «Один за всіх»

Я не можу стримати емоцій, коли чую про страждання дітей. Переживаю кожну історію разом із героєм. І не розумію тих коментаторів, які критикують мене за емоції в студії. Ніби ведучий має бути толерантним і розуміти всі сторони конфлікту. Вибачте, але як я маю розуміти педофіла, який ґвалтував власну доньку?! Яке йому є виправдання? Його немає. Тому емоції – це не слабкість. Емоції – це не невихованість.

Важливо, що «Один за всіх» не тільки транслює історію в маси, але й після знімального процесу продовжує допомагати героям у вирішенні проблем. Я й журналісти особисто їдемо у відрядження – і це пряма допомога людям встановити справедливість.

Більше на тему: #Сильний. Олексій Тригубенко: Про статус «ідеального чоловіка», пошук себе і страх не виправдати очікувань близьких

Дивіться повне інтерв’ю Сергія Костири для кампанії #Сильний:

Video: #Сильний. Ведучий «Один за всіх» Сергій Костира про замах на своє життя, найбільший страх і стереотипи

Телеканал СТБ у партнерстві з відділом сталого розвитку StarLightMedia продовжують кампанію проти гендерно зумовлених стереотипів. Диджитальний проєкт #СильнаЯ, розпочатий «Холостячкою», продовжують «Холостяк» і #Сильний, у центрі уваги якого – відверта розмова про «ідеального чоловіка». Одним з 14 героїв кампанії став практикуючий адвокат, дипломований психолог і ведучий гостросоціального проєкту «Один за всіх» Сергій Костира. У відвертому […]

Нагадаємо, героями кампанії #Сильний стали: Ектор Хіменес-Браво; Григорій Решетник; ведучий гостросоціального проєкту «Один за всіх» Сергій Костира; бізнесмен, блогер і продюсер гурту TVORCHI Петро Заставний; блогер і підприємець Ваня Кришталь; актор Тарас Цимбалюк; головний Холостяк весни 2021 Михайло Заливако; Нікіта Добринін; психолог Андрій Козінчук; Олександр Еллерт; фіналіст проєкту «Холостячка», бізнесмен Олексій Тригубенко; Андрій Рибак; морпіх, ветеран війни Сергій Панков; поліцейський Сергій Багаліка.

*#Сильний – це відверта розмова про методи виховання, через які довелося пройти героям кампанії в ранньому дитинстві, про розподіл ролей у сім’ї і право на відкритий прояв емоцій. Про те, чи стає чоловік менш мужнім, вирішуючи залишитися в декреті з дитиною, звернутися по допомогу до психолога, підтримати кар’єру другої половинки або обрати професію, яку суспільство вважає «не чоловічою». Багато хто з героїв кампанії вперше заговорив на ці теми публічно – щоби допомогти в подоланні стереотипів про чоловіків і щоби підтримати жінок, які йдуть до своєї мети, незважаючи на тиск суспільних упереджень.

Кампанія стартувала 17 лютого. Інтерв’ю героїв виходять щодня о 17:00 на всіх диджитал-майданчиках телеканалу СТБ.

 

 

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: