PCEtLSA8c2NyaXB0IGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWlkPSIxMjQ5Ig0KZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJTVEJfRnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tY29udGVudF9pZD0ic3RiLnVhIiBzcmM9Imh0dHBzOi8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMTEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4gLS0+

#Сильний. Психолог Андрій Козінчук: Хто в домі хазяїн – найгірше запитання, яке можна поставити

19.02.2021

Телеканал СТБ у партнерстві з відділом сталого розвитку StarLightMedia продовжують кампанію проти гендерно зумовлених стереотипів. Диджитальний проєкт #СильнаЯ, розпочатий «Холостячкою», тепер підхоплюють «Холостяк» і #Сильний, у центрі уваги якого – відверта розмова про «ідеального чоловіка». Героями кампанії стали 14 відомих чоловіків, серед яких психолог і ветеран АТО Андрій Козінчук.

У відвертому інтерв’ю Андрій розповів, як стереотипи впливають на стосунки в парі й на здоров’я, про особливості роботи з ветеранами та ветеранками АТО і що він думає про проєкт «Холостяк».

Більше на тему: #Сильний: «Чоловік повинен заробляти більше»

Про стереотипи в суспільстві

Найголовніший стереотип, з яким я стикаюся щодня, що чоловіки повинні бути сильними, маскулінними, обов’язково старшими за віком у парі, а жінки – слабкими. Мені здавалося, це все повинно було залишитися в ХVІІІ столітті, але ні. Батьки вирішують за дітей, де їм навчатися, з ким дружити і з ким будувати стосунки. Жінки страждають від порожніх ваз вдома і чекають, коли чоловік здогадається поставити в них квіти. А чоловік у цей час, лежачи на дивані, чекає, коли вона заради нього схудне. Хто в домі господар – найгірше запитання, яке можна поставити. Гірше тільки, якщо запитати дитину, кого вона більше любить – маму чи тата. Ми знецінюємо страхи своїх дітей. І травмуємо їх, «люблячи».

На щастя, за останні 7–8 років ми потроху спостерігаємо зміни. Молода дівчина за кермом уже не викликає сороміцьких коментарів. Усе більше жінок-управлінок і в бізнесі, і в армії. Жінки в парі можуть заробляти більше, і це не означає, що в неї чоловік тепер – підкаблучник. А поганий чоловік не обов’язково поганий батько. Але рухатися нам ще є куди. Ми тільки на початку шляху.

Про рамки, у які заганяють стереотипи

Стереотипи – це така штука, за якою людина підсвідомо ховається і проживає не своє, а чуже, нав’язане їй життя. Оточення тобі нічого поганого не скаже, і ти навіть можеш непогано прожити таке життя, але це не буде фул-тайм. Ти ніколи не відчуєш себе справжнім. Рамки повинні бути тільки одні – рамки закону. Ось їх переступати не можна. А за рамки гендерних стереотипів давно пора виходити. Я борюся за те, щоб люди відчували себе вільними у своєму щоденному виборі.

Більше на тему: #Сильний Ектор Хіменес-Браво: “Сентименти — не для чоловіків”

Про вплив фрази «чоловіки не плачуть» на здоров’я чоловіків

Є в нашому суспільстві популярні стереотипи: чоловіки не плачуть, чоловік повинен вміти все робити руками, професію обирати правильну, «чоловічу» – водій паровоза, наприклад. А йому 4 роки і він каже: я танцювати хочу. І йому всі такі: ти що?! І він починає стримувати свої емоції, свої бажання, а тут ще й плакати не можна.

Що таке емоція? Це ж не просто зовнішній вибух радості або злості, це викид гормонів. Ти стримуєш емоції, а гормони не стримуються, мозок дає наказ – і вони виділяються, виділяються, накопичуються. І починаються такі штуки як тривожність, депресія без будь-яких причин. І ходять такі «мужні» чоловіки без емоцій, не можуть проявити себе так, як хочуть – і хворіють, і помирають раніше. Тому що чоловік повинен звертатися до лікаря тільки тоді, коли спис у грудях заважає йому спати.

Про помилки в парі

Найголовніший стереотип: чоловік повинен підійти першим, бажано з букетом квітів, бажано троянд, ще краще червоних і обов’язково, щоб непарна кількість. До мене приходять дуже багато дівчат, які кажуть: «Люблю його, страх!», – але першими не підійдуть, тому що «так не можна», тому що «А що він про мене подумає?». Кажу «а ти спробуй» – у 90 % випадків експеримент вдалий.

Люди не розмовляють зі своїми партнерами про базові речі, тому що «це ж очевидно». Чи не домовляються, що робити, якщо одному з них погано або добре. Ми говоримо, «я тебе люблю», але ми не розповідаємо, як себе треба любити: цілуй, обіймай, кидайся в мене шоколадками чорними з горішками, роби ось так, а ось так – не роби. Коли ви навчитеся говорити і знаходити щось спільне, ви побачите, наскільки вам стане комфортно разом.

Є й інша сторона. Коли насправді зберігати нічого, а люди не можуть розійтися, бо «ми повинні бути все життя разом». Усе життя вийшло тільки в Ромео і Джульєтти, і то вони, по-перше, придумані, а по-друге, там не дуже добре все закінчилося. Розійтися з повагою одне до одного – це так круто, що мало хто так вміє, на жаль.

Про роботу з ветеранами і ветеранками АТО

Основний запит, із яким приходять до мене ветерани і ветеранки: я якийсь не такий, мене ніхто не розуміє. А справа в тому, що після повернення додому часто змінюється поняття сім’ї. Що таке сім’я? Юристи вам дадуть відповідь, що це штамп у паспорті. А психологи скажуть: це місце, де тобі безпечно й де ти себе ідентифікуєш. Спочатку в чоловіка була одна сім’я, де він був собою, ходив по квартирі в труселях і йому було безпечно. І тут він потрапив на війну. Поруч – незнайомі люди, але завдяки їм він виживає. Поруч із ними він починає відчувати безпеку і свою нову ідентифікацію. Психологічно вони стають його новою сім’єю. І після повернення додому виникає дискомунікація.

Дуже важливо в цей момент донести до людини: ти маєш право на те, щоб тобі було погано. Ти маєш право звернутися по допомогу. На щастя, сьогодні є ветеранські організації, куди можна прийти не тільки по професійну підтримку, а й щоб опинитися в колі таких самих, як ти, хто тебе зрозуміє найкраще, тому що сам пройшов через таке. І разом із ними справлятися зі своєю проблемою без агресії й алкоголю. Це, до речі, важливо не тільки для ветеранів, а для всіх нас – мати своє коло, де тебе добре розуміють.

Про жінок на війні

Раніше були стереотипи, що жінки на війні можуть бути тільки в трьох випадках: медсестра, зв’язкова і ВПЖ (військово-польова дружина). Насправді жінка взагалі все може: кулеметниця, командир танка, командир роти – це все реальні історії. Як професіонал жінка на війні проявляє себе дуже круто. Інша справа, що сприйняття в мирному житті ветерана і ветеранки може бути різним. Чомусь в очах суспільства вона повинна бути лисою або зі шрамом. А якщо ветеранка доглянута й носить рожеву сукню, наприклад, то її відразу запитають: «Яка війна? Ти подивися на себе!»

Про «фаршировані перці» в стосунках

Був у мене такий випадок. Пара 17 років разом, уже все одне про одного знають, сваряться, мільйон разів думали про розлучення, але стримують діти і «що люди скажуть». І хтось їм каже: так підіть же до психолога. Починаємо працювати. І в якийсь момент він каже: «Як же мене задовбали твої фаршировані перці!». Я думав, її це образить, а вона раптом відповідає: «Так я ненавиджу їх робити найбільше в житті, але ти ж їх любиш!». З’ясовуємо, що на одному з перших побачень вона приготувала йому перці, а він, щоб не образити, похвалив. І все життя вона з огидою готує йому ці перці, а він з огидою їх їсть, тому що любить свою дружину. Вони ненавиділи не одне одного, а ось ці фаршировані перці. У кожних стосунках є такі умовні «фаршировані перці», про які люди не вміють говорити між собою.

Про проєкт «Холостяк»

Як ми обираємо партнера? Треба зустрітися, прожити якусь емоцію разом. Для того, щоб вибрати, з ким ти хочеш бути, насамперед повинен бути вибір. Повинен бути досвід побачень і проведеного разом часу, щоб зрозуміти, як ця людина діє в тій чи іншій ситуації. Для того, щоб ухвалити рішення, треба проговорити дуже важливі речі: як ми живемо, як працюємо, як витрачаємо або відпочиваємо. Про здоров’я і про коло спілкування – адже воно може бути абсолютно різним. Ось про це проєкт «Холостяк».

 Дивіться повне інтерв’ю Андрія Козінчука для кампанії #Сильний на всіх диджитал-майданчиках СТБ:

Video: #Сильний. Психолог Андрій Козінчук: Хто в домі хазяїн – найгірше запитання, яке можна поставити

Дивіться ексклюзивне інтерв'ю психолога Андрія Козінчука для кампанії Сильний СТБ. Кампанія Сильний - відверта розмова про чоловіків і стереотипи

Нагадаємо, героями кампанії #Сильний стали: Ектор Хіменес-Браво; Григорій Решетник; ведучий гостросоціального проєкту «Один за всіх» Сергій Костира; бізнесмен, блогер і продюсер гурту TVORCHI Петро Заставний; блогер і підприємець Ваня Кришталь; актор Тарас Цимбалюк; головний Холостяк весни 2021 Михайло Заливако; Нікіта Добринін; психолог Андрій Козінчук; Олександр Еллерт; фіналіст проєкту «Холостячка», бізнесмен Олексій Тригубенко; Андрій Рибак; морпіх, ветеран війни Сергій Панков; поліцейський Сергій Багаліка.

*#Сильний – це відверта розмова про методи виховання, через які довелося пройти героям кампанії в ранньому дитинстві, про розподіл ролей у сім’ї і право на відкритий прояв емоцій. Про те, чи стає чоловік менш мужнім, вирішуючи залишитися в декреті з дитиною, звернутися по допомогу до психолога, підтримати кар’єру другої половинки або обрати професію, яку суспільство вважає «не чоловічою». Багато хто з героїв кампанії вперше заговорить на ці теми публічно – щоб допомогти в подоланні стереотипів про чоловіків і щоб підтримати жінок, які йдуть до своєї мети, незважаючи на тиск суспільних упереджень.

Кампанія стартувала 17 лютого. Інтерв’ю героїв виходитимуть щодня о 17:00 на диджитал-майданчиках телеканалу СТБ.

Читайте нас також у Viber і Telegram СТБ

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: