Танці. World of Dance

Ведуча «Танці. World of dance» Наталя Татаринцева: Найкращий варіант – не покласти на полицю танці наших українців, а показати їх глядачеві

Відбулася прем’єра танцювального шоу «Танці. World of dance». Суперталановиті діти, зворушливі дорослі соло та вражаючі колективи – найкращі танцівники і танцівниці, об’єднані любов’ю до життя та України, надихають нас своєю майстерністю щонеділі на СТБ. Ведучою стала спортсменка, гімнастка, чотириразова чемпіонка світу з pole dance — Наталя Татаринцева. Видання «КП в Україні» поспілкувалося з ведучою та розпитало про всі таємниці Танців.

Інтерв'ю ведучої «Танці. World of dance» Наталі Татаринцевої

Більше на тему: Танці. World of dance: Як проголосувати за улюбленого учасника

Про дебют у ролі ведучої

Це було вже майже рік тому назад, але й досі пам’ятаю ці відчуття. В перший знімальний день дуже переживала. Пам’ятаю, їхала о 6-й ранку на макіяж і настільки хвилювалася, що мене аж нудило. Але коли мене нафарбували, створили образ, я потрапила на знімальний майданчик, познайомилася зі знімальною командою, почала спілкуватися з учасниками, то розслабилася настільки, що навіть не помітила, наскільки легко влилася і в сам знімальний процес, і в спілкування. Тоді мені було важко розмовляти українською мовою, але мене підтримувала і знімальна команда, і всі учасники, розуміючи, що це мій перший досвід як інтерв’юера. Це було і весело, і абсолютно по-новому, тому що я людина з іншої професії й ін

Про народне голосування

Дійсно, зараз у нас народне голосування. Мені особисто не вистачає журі. Тому що я в принципі людина, яка звикла змагатися або отримувати оцінку досвідчених людей, мені як танцівниці це важливо.

Але я впевнена, коли закінчиться війна, цей проєкт ще повернеться в ефір з класними крутими українським суддями, які зможуть оцінити наших танцівників.

Наразі, думаю, це найкращий варіант – не покласти на полицю танці наших українців, а показати їх глядачеві. Танці важливі у будь-який період часу. Щоб не трапилося, ми маємо танцювати, бо ми незламні. Ми маємо доглядати за собою, і зсередини, і ззовні, за своєю власною творчістю.

Танцівники – це велика каста людей, яка проявляє себе в танці щодня. Взагалі ми всі в душі маємо бути танцівниками. Коли ми дивимося на когось, ми не завжди маємо його за щось журити чи оцінювати, а просто надихатися. Тому мені здається, цей проєкт зараз більше для натхнення.

Я розумію, що з оцінками журі і танцівнику було цікавіше, і глядачеві, бо бували й натягнуті або суперлагідні моменти, й хтось з кимось десь сперечається на тему оцінок. Але сьогодні і так достатньо негативу в нашому світі, тому важливо просто споглядати, мотивуватися, надихатися, а після перегляду розвертатися і йти танцювати.

Про музичний супровід виступів 

Думаю, проблеми з музикою виникли через те, що багато авторських прав належать ворожим компаніям на даний момент, і телеканал просто не хотів використовувати таку музику. Не знаю, чи радилися на каналі з учасниками щодо вибору нових композицій, цим займається креативна команда.

Зі свого боку можу сказати, що бачу розбіжності, тому що я бачила ці номери під час зйомок. Звісно, та музика, яку обирали танцівники для своєї постановки, на той момент була кращою. Але зараз ми всі маємо підлаштовуватися під той світ, який є. Мені здається, головне наразі – дивитися на досвід людини. Взагалі, коли ми дивимося на танець, можна побачити дуже багато. В ньому є історія людини. А музика – це вже супровід танцю. Тому важливо побачити те, що розказує людина своїм танцем.

Інтерв'ю ведучої «Танці. World of dance» Наталі Татаринцевої

Про родичів Євгена Кота у Херсоні

Були знайомі, але вони повиїжджали. Батьки Жені з кимось там тримають зв’язок, зідзвонюються. Люди там радіють, що Херсон – це Україна.

Ми спілкуємося наразі з благодійними фондами, щоб допомогти лікарням у місті. Бо і для мене, і для Євгена це дуже важливо. Хочемо підтримувати діточок, так як ця тема для нас актуальна. Щодо відновлення Херсону у нас багато думок і планів.

Про родину Наталі у Дніпрі

Так, мої батьки у Дніпрі, у мене там і бабуся, їй вже 80 років. Ми регулярно спілкуємося, за можливості їздимо до них. Вони у мене досить активні, молодці, не вірять, що нас можна зламати. У нас взагалі вся родина досить сильна емоційно, тому ми віримо тільки в перемогу і чекаємо її.

Про стосунки з чоловіком під час війни

Не знаю, як так склалося, але ми ще більше зблизилися. Напевно, тому, що лишилися разом – з початку війни увесь час були разом, разом робили різні проєкти, в тому числі й благодійні. Я одразу почала робити свій проєкт з тренуваннями і донатами, Євген – теж. Ми підтримували одне одного.

У нас були складні ситуації на самому початку, бо було велике напруження. Але ми поговорили і зрозуміли одне одного. Бо і мені важко і страшно, я не розумію, як жити далі, і йому теж не зрозуміло, як діяти, роботи немає, ти лишаєшся абсолютно без нічого. Але для нас головне – це лишатися разом, бо ми удвох дуже сильна команда. Ми не просто пара, у якої є величезні почуття, ми дійсно команда. У нас є спільна головна мета – діти, і ми хочемо багато дітей.

У нас продовжуються романтичні відносини. Женя постійно дарує мені квіти, кожного дня ми обіймаємося, цілуємося, просто тримаємося за руки, дуже багато часу проводимо разом, разом обговорюємо всі буденні питання. Він допомагає мені знімати мої відосики. У нас все разом. І це – найголовніше. Тому наше кохання стало тільки сильнішим.

Інтерв'ю ведучої «Танці. World of dance» Наталі Татаринцевої

Про дітей

Ми почали працювати з лікарем над питанням, щоб завагітніти природнім шляхом. І коли ми вже багато разів спробували і зрозуміли, що це складно для нас, є певні обставини зі здоров’ям, Женя сказав, що є абсолютно різні альтернативні варіанти стати батьками. І якщо ми захочемо всиновити дитину, то ми це зробимо. Тому не можна сказати, що ми прямо в деталях обговорювали це питання.

Ми все ж таки не відкидаємо варіантів, що зможемо самі народити. Ми ще не всі варіанти для себе спробували. Ми, можна сказати, тільки почали, адже деякі пари і по 10 років не можуть завагітніти. Тому зараз пробуємо. Але загалом не проти й всиновити дитинку. Ми абсолютно готові до того, щоб стати багатодітною родиною.

Звісно, хочеться тут і одразу, не дивлячись на війну, на всі ці обставини, в яких ми живемо. Я приймаю гормональні стимулятори, тому якось дуже відчуваю в собі материнство, я готова всіх дітей до себе прийняти, бути мамою і від цього кайфувати. Якщо раніше я наголошувала, що у мене буде одна дитина, що в мене вистачить енергії на одну, то тепер я розумію, що у мене може бути й п’ятеро дітей. Я до цього готова.

Читайте нас також у Viber і Telegram СТБ

 

Інтерв’ю Юлії Кацун

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте також

Дякуємо!

Тепер редактори знають.