#можутьвсе: журналіст проекту «Один за всіх» розповіла про особливості роботи
Позаефірна кампанія #можутьвсе – це історії про кожного працівника телеканалу СТБ. Зазвичай ці люди залишаються за кадром, але саме завдяки їхній праці ви бачите найнеймовірніші сюжети на екрані. Команда проекту «Один за всіх» стверджує, що вони «всі за одного». Наприклад, журналіст Ксенія розповіла про історію, яка не потрапила в ефір, але торкнула всіх до глибини душі. Дізнайтеся докладніше в інтерв’ю.
Ксеніє, розкажіть докладніше, як проходить робота журналіста на проекті «Один за всіх» і чим вона відрізняється від роботи на інших проектах?
Я дуже давно знаю всіх журналістів, які працюють на «Один за всіх». І немає жодного, в кого б не було особистої драми. Я це пов’язую з тим, що вони працюють саме тут. Нас часто запитують «Як ви це все витримуєте?». Ми відповідаємо, що тільки людина, яка хоче домогтися справедливості, у якої в самої в житті сталося щось схоже, буде йти до кінця за цю справедливість, як це робимо ми.
Що тоді для вас команда проекту «Один за всіх»?
Я точно знаю, що разом ми можемо все. Але у кожного є своя особливість. Хтось круто справляється, спілкуючись з убивцями, хтось вміє розговорити ґвалтівників, хтось навчився переконувати тих, хто вбивав своїх дітей. От є журналісти, які спілкуються із зірками, беруть у них інтерв’ю, у наших же журналістів інша специфіка. Вони спілкуються з не дуже приємними людьми, але завжди розуміють, для чого вони це роблять. Адже саме завдяки нашій команді часто вдається посадити за ґрати людей, які до цього жили безкарно.
А з вами особисто траплялися якісь неймовірні історії, чи була загроза вашому життю?
Так, була зі мною одна історія. Вона сталася в Житомирській області. Часто журналіст їде на зйомку тільки з оператором і водієм, от і в мене так було того разу. На мені був лише маленький мікрофончик з метою безпеки. Це була 10 ранку, як зараз пам’ятаю, і я сама пішла в будинок, тому що надійшла інформація, що саме там є людина, яку ми підозрюємо у вбивстві. Село було дуже глухе, але коли я підійшла ближче, то зрозуміла, що там якесь свято, всі веселяться і п’ють. Я постукала. Коли мені відчинили двері, то я була шокована подіями. Ми ж не називаємося журналістами одразу, ми спочатку приходимо як звичайні люди. Тоді мене схопили три кремезні чоловіки, запихнули в хату, потащили до себе в кімнату, і я можу тільки здогадуватися, що вони хотіли зі мною зробити. Але, благо, на мені був цей мікрофон, і оператор з водієм чули все, що відбувається. Поки ці чоловіки мене там тримали, мої колеги увірвалися в будинок, зірвавши замок, і врятували мене. Я буду вдячна їм до кінця життя.
Чому після таких ситуацій ви все одно залишаєтеся в команді проекту «Один за всіх»?
Тому що моя робота для мене – це життя. Я вже не можу інакше. Було таке, що нам зателефонувала дівчинка і слізно просила знайти її маму, хоч не знала ні свого прізвища, ні дати народження. Ми ніч сиділи в офісі, шукали цю маму з моєю напарницею. І таки знайшли її! На жаль, ця історія не потрапила в ефір, тому що ця горе-мати сказала, що про це ніхто не повинен дізнатися, і якщо ми оприлюднимо її ім’я, то вона нас вб’є. На жаль, нам довелося закрити це розслідування. Але ми були горді тим, що допомогли цій дівчинці та просто розповіли їй хоч щось. Саме тому я і залишаюся тут працювати. Я можу заспокоїти, я можу вмовити, я можу вплинути на майбутню долю людини. Я можу навіть помирити людей, які все життя не спілкувалися і ненавиділи один одного. Я можу все!
Більше на тему: #можутьвсе: шеф-редактор проекту «Один за всіх» про особливості роботи
Ксеніє, розкажіть докладніше, як проходить робота журналіста на проекті «Один за всіх» і чим вона відрізняється від роботи на інших проектах?
Я дуже давно знаю всіх журналістів, які працюють на «Один за всіх». І немає жодного, в кого б не було особистої драми. Я це пов’язую з тим, що вони працюють саме тут. Нас часто запитують «Як ви витримуєте?». Ми відповідаємо, що тільки людина, яка хоче домогтися справедливості, у якої в самої в житті сталося щось схоже, буде йти до кінця за справедливість, як це робимо ми.
Що для вас команда проекту «Один за всіх»?
Я точно знаю, що разом ми можемо все. Але у кожного є своя особливість. Хтось круто справляється, спілкуючись з убивцями, хтось вміє розговорити ґвалтівників, хтось навчився переконувати педофілів. От є журналісти, які спілкуються із зірками, беруть у них інтерв’ю, у наших же журналістів інша специфіка. Вони спілкуються з не дуже приємними людьми, але завжди розуміють, для чого вони це роблять. Адже саме завдяки нашій команді часто вдається посадити за ґрати людей, які до цього жили безкарно.
А з вами особисто траплялися якісь неймовірні історії, можливо була загроза вашому життю?
Так, була зі мною одна історія. Вона сталася в Житомирській області. Часто журналіст їде на зйомку тільки з оператором і водієм, от і в мене так було того разу. На мені був маленький мікрофончик з метою безпеки. Як зараз пам’ятаю, була 10 ранку, і я сама пішла в будинок, тому що надійшла інформація, що саме там є людина, яку ми підозрюємо у вбивстві. Коли я підійшла ближче, то зрозуміла, що там якесь свято, всі веселяться і п’ють. Постукала. Ми ж не називаємося журналістами одразу, ми спочатку приходимо як звичайні люди. Тоді мене схопили три кремезні чоловіки, запихнули в хату, потащили до себе в кімнату, і я можу тільки здогадуватися, що вони хотіли зі мною зробити. Але, благо, на мені був мікрофон, і оператор з водієм чули все, що відбувається. Поки чоловіки мене там тримали, мої колеги увірвалися в будинок і врятували мене. Я буду вдячна їм до кінця життя.
Чому після таких ситуацій ви все одно залишаєтеся в команді проекту «Один за всіх»?
Тому що моя робота для мене – це життя. Я вже не можу інакше. Було таке, що нам зателефонувала дівчинка і слізно просила знайти її маму, хоч не знала ні свого прізвища, ні дати народження. Ми ніч сиділи в офісі, шукали цю маму з моєю напарницею. І таки знайшли її! На жаль, ця історія не потрапила в ефір, тому що ця горе-мати сказала, що про це ніхто не повинен дізнатися, і якщо ми оприлюднимо її ім’я, то вона нас вб’є. На жаль, нам довелося закрити це розслідування. Але ми були горді тим, що допомогли цій дівчинці та просто розповіли їй хоч щось. Саме тому я і залишаюся тут працювати. Можу заспокоїти, вмовити, вплинути на майбутню долю людини. Можу навіть помирити людей, які все життя не спілкувалися і ненавиділи один одного. Я можу все!
Більше на тему: #можутьвсе: Михайло Присяжнюк відверто про «Один за всіх»
Інші відеоролики кампанії #можутьвсе виходитимуть в офіційних сторінках СТБ протягом декількох тижнів з періодичністю один раз на тиждень.
