Вижити після прильоту «Калібрів» та чарівний пендель від дружини: історія учасника української збірної на Invictus Game Максима Дмитраша
Телеканал СТБ традиційно став інформаційним партнером української збірної на міжнародному спортивному заході Invictus Games і підготував проєкт-присвяту власного виробництва «Нескорені». Протягом жовтня на YouTube-каналі СТБ та у фейсбуці мовника виходитиме цикл діджитальних інтерв’ю з учасниками та учасницями національної збірної про відновлення після поранень, сім’ю, мотивацію та нові мрії. Героєм одного з випусків став поліцейський Національної поліції України, учасник української збірної на Invictus Game – Максим Дмитраш.
Більше на тему: Гордість країни – герої нашої збірної Invictus Games 2023
До 2010 року Максим працював і на будівництві, і на станційному обслуговуванні, і на мийці. Потім став працівником структури МВС. У 2016 залучився для оборони Вуглегірської ТЕС у Світлодарську. До 2017 року мав три поїздки в зону АТО/ООС. А потім почалася підготовка до наступного етапу – здійснення маленької мрії – потрапити до підрозділу спеціального призначення КОРД.
Більше на тему: Я є живим прикладом, що в цьому житті можливо все: учасник української збірної на Invictus Games Олег Должок про поранення на війні та силу віри
«Думки про повномасштабну війну відганяв повністю. Думав, що ми живемо в цивілізованому світі, в 21 столітті. Навіть 23 лютого, коли нас викликали по тривозі на роботу, я дружині все одно говорив, що все буде добре», – згадує Максим.
Першим завданням під час повномасштабної війни для Максима та побратимів був вихід в Ірпінь, для прикриття відходу цивільного населення. Потім чоловік виконував роботу в Сумах, Харківській області та Запорізькому напрямку.
В день поранення Максима, 22 травня 2022 року, полк «Сафарі» перебував на місці дислокації в Запорізькому районі. Росіяни нанесли три ракетних удари по місцю, в результаті чого більше 20 поліцейських загинуло, а більше сотні – отримали поранення. Тоді ж загинув і кум Максима – Віталій.
«Під час чергування я задрімав, як, власне, прилетіли крилаті ракети. Одна з них поцілила в будівлю, в якій ми знаходились. Виліз з-під завалів, встав на ноги, відчув на собі щось липке і гаряче. Почав йти, але зрозумів, що не зможу», – розповідає чоловік.
Через складне поранення Максим впав в кому. У нього відмовили легені. Шанс на життя, за словами лікарів, складав 8-10 %. Але через п’ять днів стан почав потроху стабілізуватися.
Поглянувши на своє відображення у дзеркалі вперше після коми, Максим нагадував собі Термінатора: червоні очі, перешите тіло.
Увесь час поруч з захисником знаходилась і молилась за його життя дружина Марія.
«Перші дні я не хотів нічого, навіть жити. Єдине, що мене врятувало – моя дружина, яка була завжди поруч і яку я не міг підвести. Тепер я живу не тільки для своєї сімʼї і себе, а ще й для всіх тих, хто спостерігає за мною з небес. Бо я не маю права їх всіх підвести», – говорить Максим.
Словами, які надавали чоловіку сил, були: «Завтра стане легше».
Так зрештою і сталось. Завдяки силі духу, Максим почав вставати, сидіти і потихеньку їсти. А з моменту поранення до першої пробіжки пройшло близько 2 місяців. Потім в житті героя почалась історія під назвою «Invictus Game», яка так само надала сил та натхнення продовжувати жити.
«Я не люблю, коли мене жаліють. Мені краще допомагає чарівний підсрачник. Наприклад, коли дружина каже: «А ну, зберись, ганчірко», – сміється Максим. – Я чітко знаю, що маю 100-відсоткову підтримку. Хочу жити в своїй країні, і щоб ніяке падло тут не шорхало».
