Учасниця Invictus Games Юлія: з універу на передову, що приховувала від мами, та про пса, який врятував від депресії
Телеканал СТБ традиційно став інформаційним партнером української збірної на міжнародному спортивному заході Invictus Games і підготував проєкт-присвяту власного виробництва «Нескорені». Героїнею одного з випусків циклу діджитальних інтерв’ю з учасниками та учасницями національної збірної стала медикиня евакуаційних добровольчих підрозділів, іструкторка, ветеранка – Юлія Шевчук.
Для Юлії війна почалася з Майдану, де вона стала на шлях парамедика – надавала першу допомогу пораненим. Після Майдану дівчина вирішила продовжити навчання, долучатись до волонтерства і продовжувати проходити курси з домедичної допомоги. Згодом Юлія і сама стала інструкторкою. Проте згодом отримала поранення. Перше – під час виїзду за пораненим у 2016 році на точці забору, коли поруч прилетіла міна. А в 2022 році сталась це більше травма – закрита черепно-мозкова і постраждали обидві ноги.
“Нам треба було забрати велику кількість важких поранених. Ми виїхали двома машинами. Перше авто наїхало на протитанкову міну. На жаль, екіпаж загинув, а нас уже зачепило рештками”, – згадує дівчина.
Зараз 29-річна Юлія Шевчук проходить реабілітацію. Вона планує й далі займатися наданням домедичної допомоги та евакуацією, бо хоче робити все можливе, щоб зберігати життя.
Більше на тему: Вижити після прильоту «Калібрів» та чарівний пендель від дружини: історія учасника української збірної на Invictus Game Максима Дмитраша
Вперше, коли Юлія поїхала на війну, вирішила не зізнаватись в цьому мамі. Так, вона намагалася захистити рідних від надмірних хвилювань. Але приховувати довго правду не вдалось, і зараз мама знає все про життя доньки.
Реабілітація Юлії включала і лікування панічних атак. Проте антидепресанти не вберегли від депресії.
Дівчина згадує: “Коли я лежала декілька тижнів на балконі в спальнику, до мене підійшла мама і запитала, чи хочеться мені хоч щось в цьому житті. І я згадала, що хотіла собаку. Думала, буде мені терапевтом, але пес виявився занадто активним. Цією активністю він вигнав мене на роботу”.
“Поки можу ходити, не впевнена, що моя участь у війні завершена”, – говорить Юлія.
