Плачу будь-які гроші, тільки врятуйте ногу: Як захищав Ізюм та здійснював мрію бабусі учасник української збірної на Invictus Games Богдан Яроцький
Телеканал СТБ традиційно став інформаційним партнером української збірної на міжнародному спортивному заході Invictus Games і підготував проєкт-присвяту власного виробництва «Нескорені». Протягом вересня і жовтня на YouTube-каналі СТБ та у фейсбуці мовника виходитиме цикл діджитальних інтерв’ю з учасниками та учасницями національної збірної про відновлення після поранень, сім’ю, мотивацію та нові мрії. Героєм одного з випусків став майстер лісу, військовослужбовець ЗСУ – Богдан Яроцький.
Більше на тему: Гордість країни – герої нашої збірної Invictus Games 2023
До повномасштабного вторгнення росії в Україну Богдан працював в Ізюмському лісовому господарстві, на Харківщині, на посаді майстра лісу.
“Цю роботу вважав своїм покликанням, професією мого життя. Але прийшла війна і довелося стати солдатом”, – говорить Богдан.
З перших днів війни чоловік долучився до лав тероборони. На Харківщині він і зустрів перші бої та отримав травму. Богдан пригадує, що в той день росіяни стирали все і артилерією, і авіацією, і танками, і мінометами. Тоді був приліт по позиції, в результаті чого командування загинуло.
Все, що пам’ятає захисник – це спалах. Потім – що летить головою вперед, спиною вниз, а нога вже ледь тримається.
“Мене привезли в госпіталь, а я кричу лікарям: “Плачу будь-які гроші, тільки врятуйте ногу”. Лікар бере мою ногу, відрізає ножицями, і відкладає в бік. Думаю: ну добре, – згадує герой. – Не було такого періоду, коли мені хотілось жалітись. Багато хлопців, яких я знав, загинули, а їхні діти лишились сиротами. Я ж іще живий, і це вже дуже багато коштує”.
Під час реабілітації Богдан дуже хотів викинути милиці та почати ходити. Вже за місяць він пересувався на навчальному протезі самостійно. Більш того, чоловік продовжив службу.
Бабуся Богдана і рідна тітка залишились в рідному Ізюмі і пережили окупацію: “Бабуся переживає другу війну за життя. Сказала, що поки путін не здохне, вона не помре”.
Більше на тему: Я є живим прикладом, що в цьому житті можливо все: учасник української збірної на Invictus Games Олег Должок про поранення на війні та силу віри
“Я не нуждаюсь в підтримці. Можу сам кого хочеш підтримати. Мене надихають побратими, з якими ми разом тренувались. Вони йдуть до мети, не дивлячись ні на біль, ні на травми. Вони беруть і досягають. На “Іграх” я наче ковтнув трохи життя”, – ділиться Богдан.
Нагадаємо, що також в рамках «Нескорених» можна відвідати масштабний надихаючий фотопроєкт «Нескорені можуть все», присвячений ветеранам та військовим Збройних Сил України, які захищають нашу незалежність. Фотовиставка триватиме до 1 жовтня. Локація: конкорс між Центральним та Південним залізничними вокзалами Києва. Проєкт реалізовано в партнерстві з Укрзалізницею.
