PCEtLSA8c2NyaXB0IGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWlkPSIxMjQ5Ig0KZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJTVEJfRnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tY29udGVudF9pZD0ic3RiLnVhIiBzcmM9Imh0dHBzOi8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMTEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4gLS0+

Оля Полякова: Чоловік піде з нашого шлюбу тільки вперед ногами

29.09.2019

Нова яскрава суддя 10 сезону шоу «Х-фактор» на телеканалі СТБ Оля Полякова розповіла виданню «Теленеделя» про взаємини з чоловіком і близькими, як справляється з емоційними труднощами і про виховання дітей. Читайте найцікавіші уривки з інтерв’ю в нашому матеріалі. 

Більше на тему: Даша Трегубова: «Мої перші кастинги були суцільним провалом»

данилко и полякова
Олю, ви даєте по 260 концертів на рік, при цьому погодилися стати суддею «Х-фактора», який забирає чимало часу і сил. Захотілося нового досвіду?

Це питання ставлю собі щодня (сміється. – Прим. ред.).  Насправді все просто: я стільки років була в простої, що тепер беруся за будь-яку роботу, яку посилає Всесвіт. Є час розкидати каміння, і є час збирати. Поки розкидаю. І чим більше їх буде, тим більше потім зберу.
Так, звичайно ж, витримувати подібний графік дуже важко. Я б сказала, подібне до снаги тільки артисту в стані істерики. Це погано, з одного боку. А з іншого – тільки так і можна домогтися висот: коли людина боїться зупинитися, вона весь час йде вперед.

Друга причина, з якої долучилася до «Х-фактора», – це класний проєкт. Давно за ним спостерігаю. Чому мені подобається? Тому що він не стільки про голоси, скільки про людей, що мене дуже приваблює. Обожнюю спостерігати за людьми! І, зважаючи на те, що ми вже відзняли, розумію: я не помилилася. Це шоу про таланти і харизму.
полякова оля х фактор

На «Х-факторі» зібралася сильна команда суддів, для яких це не перший сезон. Як почуваєтеся в їхній компанії?

А як може почуватися свій серед своїх (сміється. – Прим. ред.)? Прекрасно! Ми чудово  ставимося один до одного. Правда, весь час ділимо територію з Ігорем Кондратюком – він же у нас великий господар «Х-фактора», якщо врахувати, скільки років був суддею цього шоу. А зараз йому доводиться трохи посунутися. Тому що я прийшла, сіла в крісло і відчула: воно моє, мені в ньому комфортно! Таке відчуття, що чекало мене.
Тим паче я в тому віці, статусі і на такому рівні професіоналізму, коли маю право мудрувати. У мене за плечима серйозна музична освіта, і ви це обов’язково побачите.
оля полякова с мужем

Часто розходитеся з людьми – гучно і зі скандалами?

У мене так завжди виходить: якщо ми один одному не підходимо, більше одного-двох випадків спілкування бути не може в принципі – мене просто не переносять.

Але якщо підходимо, такі люди залишаються зі мною назавжди. Іноді жартую, що чоловік піде з нашого шлюбу тільки вперед ногами, але це стосується не тільки його. Скажімо, хатня робітниця у мене працює 10 років, водій – стільки ж, няня – майже 15, а з чоловіком ми живемо 17.

Своїм дітям легко кажете «ні»?

Ой… Я ось думаю… Фактично не кажу. Намагаюся дати їм можливість вибору і пояснити, чому треба прийняти те чи інше рішення. З Машею це працює. Зазвичай вона запитує: «Мамо, робити це чи те?», дозволяючи мені вирішити за неї. А ось Аліса, мені здається, прийшла в цей світ для того, щоб перешити мої мізки: мені весь час треба придумувати, як домогтися від неї бажаного. Тож «ні» намагаюся не говорити. Однак є речі, які неможливі. Наприклад, кросівки за тисячу євро. Ну ні!!! Або новий мобільний телефон – «тому що у всього класу вже модель 10S». Тобто, якщо це якісь абсолютно дурні штуки, які абсолютно не потрібні, тоді ні, ні і ще раз ні! Мої дівчатка вже зрозуміли, що зі мною такий номер не пройде, тому навіть просити перестали.

дети поляковой

До речі, знаєте, який принцип працює з дітьми? Некоректно, звичайно, порівнювати їх із собаками, але простежується одна закономірність. Після того як у нас з’явився домашній вихованець і я зайнялася його дресурою, дійшла висновку: не можна один раз дозволити щось зробити, а на другий – заборонити. У тварини тоді відбувається збій програми. Якщо це «ні», то воно завжди повинно бути «ні». Коли дотримуватися цього правила, діти орієнтуються, де можна починати розмову (в сенсі щось просити), а де абсолютно марно.

З чоловіком не виникають непорозуміння з приводу того, що дозволяє їм зайве?

Виникають. За це він отримує по голові щодня, причому від дівчаток. Тому що у нього як раз буває таке: сьогодні це не можна, а завтра можна. Потім, стикнувшись з їхньою впертістю, скаржиться: «Вони слухаються тільки тебе». О-о-ось вона – друга сторона медалі. «Скажи їм щось!» – просить іноді мене. Не можу! Це ж твій діалог з ними. Це ж ти так розбалував і задарував їх. Поводься з ними, як я, і будеш отримувати такий же респект і уважуху.

Загалом, з моїм Вадиком в цьому сенсі непросто. Дівчата у нього пізні, усвідомлені – він їх обожнює.

За які провини можете покарати дівчаток?

У нас виходить так: мама не карає – мама попереджає, що може бути, коли чогось нароблять. І вони не намагаються перевіряти, що трапиться, якщо мене не послухатися. Щоб ви розуміли: якщо рахую до трьох, то на 2,5 вже отримую те, що мені треба (сміється. – Прим. ред.).  Можливо, тому що я для них авторитет, вони хочуть бути схожими на мене. І це дуже приємно.

Чесно, я навіть не знаю, які можуть бути провини… Ну вже точно не навчання. Дивлюся на свою єврейську свекруху і розумію, чому Вадик такий впевнений у собі й успішний чоловік. Це все завдяки сліпій материнській любові. Для свекрухи він завжди найкращий, що б не зробив – вона на його стороні. І це потім відгукується в житті. Наші мами так не вміють виховувати. Наприклад, свекруха мені каже: «Вадик був найкрасивішим хлопчиком у школі! І найрозумнішим!». Я що – не знаю, що він навчався абияк?! Вадик же мені сам про це розповідав! «Він краще за всіх знав математику!» А ось це правда – краще за всіх. Однак про те, що з хімії у нього була двійка (а це вже точно не «найрозумніший в школі»), його мама замовчує. Тобто начебто вона і не вигадує нічого, просто виділяє найкраще в дитині.

Я теж Машу не сварю за оцінки. Навіть в щоденник не дивлюся. Просто пояснюю: «Це твої знання і твій вибір! Будеш погано вчитися – нікуди не вступиш. Підеш в ПТУ точити деталі». Коли на дитину навішуєш якусь відповідальність, вона сама починає розуміти, що треба братися за розум. А якщо не розуміє, так і не треба. Не всі повинні закінчити вищий навчальний заклад. Гарного вузького фахівця – сантехніка та плиточника – у нас днем ​​з вогнем не знайдеш!

Повне інтерв’ю читайте в новому випуску «Теленеділі». 

Більше на тему: Одна з творців «Х-фактора» Тала Пристаєцька: «Політики дзвонили нам, намагаючись натиснути»

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: