Як впливають страшилки на психіку дитини, розповів Дмитро Карпачов
31 січня о 19:05 на телеканалі СТБ відбудеться прем’єра нового сезону психологічного реаліті «Супербабуся» від творців популярного проєкту про виховання дітей «Супермама». Ведучий ― експерт із питань дитячої вікової психології Дмитро Карпачов. Він щедро ділиться порадами не лише з учасницями проєкту. У своєму блозі експерт із дитячої вікової психології часто пише про актуальні проблеми виховання. Що робити, якщо дітям подобаються страшилки, ― читайте в матеріалі Дмитра Карпачова.
Більше на тему: Немає межі молодості, немає початку старості ― Ольга Приходько розкрила таємниці 2 сезону «Супербабусі» на СТБ
А ви в юному віці любили дивитися жахіття або читати страшні історії для дітей? Бажання полоскотати нерви цілком природне для людини будь-якого віку. Але багато батьків помічали, що страшилки негативно впливають на дітей. Розібратися, чому це відбувається і чи варто дозволяти дитині їх дивитися й читати, пропонує Дмитро Карпачов у блозі.
Чому діти люблять страшилки
Визначимося спочатку, що таке страшилка. Адже, по суті, ми не знаємо, що може налякати дитину. Скільки дітей лякав абсолютно невинний і навіть чарівний Робот Вертер із фільму «Гостя з майбутнього?». А пам’ятаєте страшне обличчя Снігової Королеви у мультфільмі про Кая та Герду?
Діти бояться Діда Мороза, клоуна в цирку і навіть Людини-Павука, який узагалі один із найблагородніших героїв. Навіть у казках є кого злякатися: Карабаса-Барабаса, Вовка, Кощія Безсмертного і т. д. Тобто треба розуміти, що сприйняття дитиною сюжету індивідуальне. Передбачити реакцію або дуже складно, або неможливо в принципі. Тому психологи радять спочатку самим переглянути або прочитати як мінімум опис контенту, який збираєтеся показати дитині.
Експеримент «Кімната з привидами»
Скільки коштує квиток на американські гірки? Чимало. І люди залюбки відвідують атракціон. Для чого вони це роблять?
Відповідь це запитання дали соціологи М. Керр і Г. Зігл з Університету Пітсбурга. Вони провели експеримент: створили екстремальний атракціон «Кімната з привидами» та досліджували реакції організму відвідувачів.
«У результаті з’ясували, що коли людина лякається, її тіло запускає програму реагування на загрозу, яка була сформована еволюційно. Ця програма є набором хімічних реакцій, які допомагають людині вижити: активізується викид у кров великих доз гормонів. Зокрема, гормонів страху, тобто адреналіну й серотоніну.
Однак водночас підвищувалося вироблення й інших гормонів: серотоніну, дофаміну, ендорфіну та окситоцину, які вважаються гормонами ейфорії, спокою, задоволеності. Саме вони “бушують” у крові в моменти радості й щастя», ― розповів Дмитро Карпачов.
Такий парадокс пояснюється контекстом: якщо є реальна загроза життю, виробляються лише гормони першої групи. А якщо загроза уявна і людина розуміє, що страшні історії з нею трапляються навмисне, кількість гормонів щастя і радості перевищує кількість гормонів страху. Після епізоду з переляком слідує справжня ейфорія.
Отримати це відчуття без додаткової стимуляції в реальному житті практично неможливо. А ось симулювати загрозу і вдосталь насолодитися ефектом емоційного підйому дуже приємно.
Страшилки для дітей та дорослих
А до чого тут дитячі страшилки? Отримавши гормональне підживлення після переляку під час перегляду жахів, дитина неусвідомлено прагне повторити ці відчуття. І може навіть переглядати один і той самий фільм кілька разів. Дуже важливо, щоб вона розуміла механізм виникнення ейфорії, щоб пошук адреналіну та дофаміну не став її звичним стилем поведінки.
Особливо гостро стоїть це питання у підлітковому віці, коли діти можуть і по дахах гуляти, і за тролейбус чіплятися, щоб зазнати гострих відчуттів і довести свою крутість. Саме така поведінка є наслідком частого перегляду жахів або захоплення жорстокими іграми. Будь-яке кіно з часом приїдається, і підліток намагається отримати ті самі емоції в реальному житті. Ось чому не можна дозволяти дитині страшилки у великій кількості та без контролю батьків.
Страшні історії: можна чи не можна
Ми розібралися з тим, чому діти люблять страшилки і навіть якщо лякаються, продовжують їх дивитися. Тепер пропонуємо прочитати переваги та недоліки, з якими ви можете зіткнутися, якщо ваша дитина регулярно дивитися подібні фільми й мультики.
Користь страшилок
- Головний плюс — формування уявлень про те, що таке добре, що таке погано. Ідеться про небезпечні ситуації, до яких може призвести той чи інший учинок, рішення. Проживаючи разом із героєм небезпечні чи страшні історії, дитина вчиться робити логічні висновки: за вчинком слідує відповідальність.
- Майже всі фільми жахів і страшні казки закінчуються позитивно: зло переможене, герой щасливий. Створення у дитини відчуття, що навіть найскладнішу ситуацію можна вирішити, якщо не здаватися, надихне її та зарядить оптимізмом для вирішення власних проблем. До речі, прагнення вкотре переконатися, що добро перемагає зло, — одна з відповідей на запитання, чому діти дивляться страшилки.
- Є й терапевтичний ефект: дитина дивиться жах, розуміючи, що її страх ірраціональний, що це все неправда. Так вона вчиться розуміти природу страху, розпізнавати його і боротися з ним за допомогою аргументів та логіки.
Не забувайте стежити за тим, скільки часу дитина проводить за переглядом ТБ. Якщо дуже багато, це може свідчити про залежність. Сучасні діти швидко стають рабами гаджетів.
Шкода страшилок
Особливу небезпеку становлять історії, які дитина може сприйняти (у своєму віці) як реальні. Тут усе дуже індивідуально, але психологи, відповідаючи на запитання, чому не можна дітям страшилки, радять дотримуватися рекомендованого авторами твору вікового цензу. Рекомендації ви можете знайти на останніх сторінках книги та в описі фільму/мультфільму.
Якщо дитина досить доросла, щоб розуміти, що дія на екрані або в книжці — вигадка, то список творів може бути розширений. Але все одно батькам варто контролювати, чи немає в них шокуючих, кривавих сцен, насильства та знущань.
Наслідки перегляду такого контенту можуть бути непередбачуваними: від агресії в бік інших до агресії, спрямованої на себе.
Що робити, якщо дитина злякалася
- Спершу з’ясувати, чого саме вона боїться. Не висміюйте її страх, навіть якщо причиною став похмурий одяг або не надто естетично зображений персонаж. Розкажіть, що таким бачив його автор, але, увімкнувши фантазію, можна змінити своє ставлення до цього героя.
- Постарайтеся вберегти дитину від перегляду мультика або фільму, що лякає її. Можливо, за кілька років вона змінить ставлення до нього. Але треба дати їй цей час.
- Не тригеріть її повторним переглядом, щоб не спровокувати гостріший напад страху, помножений на нерозуміння вчинку батьків. Адже саме батьки для дітей створюють безпечне середовище. І якщо дитина підсвідомо чекатиме від вас провокацію, це може підірвати її довіру до вас.
- Якщо потяг до лоскотання нервів залишився, порадьте дитині спеціальні страшилки для дітей. Наприклад, мультфільм «Кораліна в країні кошмарів» або «Будинок-монстр». Їхні сюжети в достатній мірі містичні, інтригують, можуть трохи полякати, але водночас кумедні, з яскравими та позитивними персонажами й гарним фіналом.
Не варто хвилюватися, якщо ваші діти люблять страшилки. Керуйтеся нашими порадами при виборі фільму, книги або мультика, а також враховуйте характер і сприйнятливість своєї дитини.
Не пропустіть прем’єру проєкту «Супербабуся»-2 з 31 січня з понеділка по четвер о 19:05 на СТБ.
