Олена Борозенець: Моя героїня в серіалі «І будуть люди» ― справжній голос кожної жінки
«І будуть люди» ― епічна драма, екранізація епохального роману Анатолія Дімарова, в основі якого ― людські долі на зламі історичних подій. Уже відомо, що прем’єра серіалу відбудеться 14 вересня на телеканалі СТБ. Одну з головних ролей у ньому зіграла неймовірна акторка Олена Борозенець. Читайте інтерв’ю з актрисою серіалу «І будуть люди» просто зараз!
Розкажіть про свого персонажа в серіалі «І будуть люди», яка вона?
Уявіть собі амбітну дівчину, яка водночас мріє стати вчителькою і берегинею сімейного вогнища. Поряд коханий чоловік і миттєве осягнення жіночого щастя. До того ж Таня Світлична — дочка священника. Цей факт додає особливого відтінку в стосунках з чоловіками… Моя героїня — справжній голос кожної жінки. У Тані багато табу, але вона не боїться говорити правду в очі. І неважливо, хто саме перед нею — простий чоловік чи шанований сільський голова. Я пам’ятаю відверту сцену, коли Таня зі сльозами каже своєму чоловіку: «Я мріяла навчати дітей, ось у моїх руках диплом, а зараз цілими днями стою біля каструль». У відповідь пролунало: «Нічого, Таню, не засмучуйся, я з тобою». Проте за мить чоловік згадує про борщ, наголошуючи на швидкому виконанні жіночого обов’язку. Мені важко словами описати рівень власного обурення поведінкою чоловіка. Я звикла захищати права та цінності жінок… Так, часи змінилися, ми стали вільними, отримали всі можливості для захисту і розвитку. Але гендерні питання досі істотно впливають на кожен прожитий день кожної з нас.
І будуть люди – 1 серія багатосерійного фільму на сайті СТБ
І будуть люди – 2 серія багатосерійного фільму на сайті СТБ
Що у вас спільного з героїнею?
Читаючи сценарій вперше, з кожною сторінкою я практично переконувалась, що бачу в Тані Світличній власне саму себе. Хід її думок, учинків: я їх поділяю і підтримую. Неабияке задоволення — грати сильну жінку. У мене не виникало розбіжностей та сумнівів. Навпаки — мій внутрішній голос підсилювався відчуттям радості та повторював: «Я б теж так зробила». Я схильна вважати себе доброю, цілеспрямованою людиною. Але якщо хтось зайшов на мою територію з недобрими намірами — даю відсіч. Таня — точно така сама.
Чим ви надихалися, коли грали Таню Світличну? Як вживались у роль?
Мені допомагала наша міцна творча команда. Захопливі розповіді Аркадія Непиталюка (режисера-постановника) і Олесі Лук’яненко (креативної продюсерки) про кожного з героїв роману, про будівництво хутора, який був створений саме для зйомок проєкту. Надихало все, що стосувалося проєкту. Емоції настільки сильно тримали, що хотілося скоріше почати. Досить багато моїх знімальних днів проходили в селі Барахти. Ви не уявляєте, які там світанки і вечірні зорі! Природа завжди надихає. До того ж ми були фактично відрізані від цивілізації. Інтернет — це лише частина того, що там було майже недоступним. Періодично здавалося, що ми опинилися не у ХХI столітті.
Чи пам’ятаєте ви якісь курйозні випадки зі знімального майданчика?
Я пам’ятаю багато смішних та непростих історій, в контексті постановки кадру. Не секрет, що Аркадію Непиталюку властиве особливе почуття гумору, з унікальним колоритом, від якого всі валилися зі сміху. Мої слова підтвердить будь-хто з команди. Такі моменти додавали ще більше легкості та сил, відступала втома — і ти знову відчуваєш себе продуктивним і зарядженим на результат. Думаю, гумор — ключовий складник знімального процесу. Пам’ятаю історію під час зйомок епізоду, у якому моя героїня вибігає з хати із заплаканими очима, вмовляючи свого брата Федора (актор Олександр Піскунов) залишитися. Сцена досить складна. Всі приготувалися. Камера! Мотор! Я починаю плакати, вибігаю, а ще один наш партнер ― кінь ― стоїть як укопаний і нікуди не збирається йти. Через кілька секунд виявилося, що він захотів до туалету, а він — особистість сором’язлива. Саме тому довелося зупинити зйомки на хвилин двадцять, доки кінь не зробив усі нагальні справи поза знімальним майданчиком. Такі нюанси ускладнюють серйозність у кадрі… Зі складних моментів мені запам’яталася сцена, яку знімали одним кадром. Треба було впасти у ставок і продовжувати грати, незважаючи ні на що. Я дуже хвилювалася, був лише один дубль, не можна забути слова, треба чітко дотримуватися дистанції від камери, а ще красиво впасти в каламутну воду. Ох… Але ми з моїм партнером Костянтином Темляком упоралися.
А який день для вас був найскладнішим під час зйомок?
Один знімальний день я пережила найбільш вразливо. Під час фільмування сцен голодомору я промерзла до кісточок, увесь день знімаючись на морозі. Натура, жодної сцени в інтер’єрі і мінусовий показник термометра. Я майже не рухалась, їдучи на возі. Додатковим психологічним навантаженням став мій образ. Художники по гриму і костюму перетворили мою Таню на жінку, дивлячись на яку, розумієш рівень болю тих часів. Голодна, налякана, виснажена, ще й вагітна — я би ніколи не впізнала себе в такому стані з боку. Я мріяла лише про слово «знято». Драматичні фінальні епізоди — особлива відповідальність. Але моменти повного занурення у вир подій роблять професію актора змістовною та значущою. Це захоплює і додає нових сил. Кіно може підбурювати нас на реальні зміни в житті.
У серіалі «І будуть люди» багато відомих акторів. У вас склалися з кимось хороші взаємини?
Чесно, я жодної секунди не замислювалася над тим, як поводитися на майданчику з тим чи іншим актором. У нас прекрасний кастинг із надзвичайними акторами і відкритими людьми водночас, усі з різних куточків України. Кожен просто чесно виконував свою роботу. Ми обожнювали обідні перерви, бо не могли наговоритись. За пів року жодного конфлікту. Тому можу відкрито заявити: хороші взаємини склалися з усіма!
Більше на тему: «І будуть люди»: прем’єра масштабної історичної саги на телеканалі СТБ
