Це мій професійний обов’язок: чернігівська акушерка Віра Целик про пологи під час війни у проєкті СТБ «Позивний «Надія»
Минулого тижня на телеканалі СТБ стартував проєкт власної розробки – «Позивний «Надія». Він присвячений відважним українським жінкам, які щодня докладають зусиль, аби наблизити нашу перемогу. Героїнею першого випуску стала чернігівська старша акушерка Віра Целик, яка 42 дні приймала пологи в оточеному ворогом місті. Про роботу під час війни, мотивацію, ставлення рідних до її рішення – вона відверто розповіла ведучій Надії Матвєєвій під час інтерв’ю.
Про день, який назавжди залишиться в пам’яті
Найбільше мені запам’ятаються пологи під час війни. 24 лютого близько 23:00 евакуювались у бомбосховище. Там залишалися на 42 дні. До війни жінка народжувала, на живіт їй клали дитину, вона її обіймала. У такі миті маму переповнюють емоції щастя. А на той час це були емоції страху та відчаю. 42 дні здавались вічністю. Усвідомлюєш, що за життя людини немає нічого ціннішого.
Про рішення продовжувати роботу та реакцію сім’ї
Це мій медичний обов’язок. У страшний воєнний час я повинна бути на роботі. Моя сім’я цього не зрозуміла. Моя донька казала: «Мамо, у країні війна. Яка робота?». Але частина мого життя проходить на роботі. Це моя професійна маленька сім’я. Я її дуже ціную і поважаю. Як я їм дивитимусь в очі, якщо їх залишу? Ось так і прийшло рішення.
Про подолання страху
За себе я більше не думала. У бомбосховищі є вентиляція, яка працює дуже гучно. Коли були звуки вибухів, ми її вмикали, аби вона перебивала їх.
Про силу та мотивацію
Я подумала: «Не можна панікувати, на тебе дивляться стільки очей! Треба триматись. Якщо ти залишилась підтримати людей, цю місію треба виконати до кінця». Мене теж підтримували жінки. Занурювалась у роботу, хотілось по-материнськи допомогти кожній.
Про найстрашніший день
Найстрашніший день за час війни, коли вибухнула міна. Страшно було вийти і побачити жахливу картину. Адже на 1 поверсі працює частина колективу.
Дивіться «Позивний «Надія» цієї неділі о 22:00 на СТБ.
