Ми з України: історія неймовірного спасіння коней з Бучанського району
В новій рубриці «Ми з України» щоденного дайджесту «Все буде добре» ми поговорили із співзасновницею кінно-спортивного клубу «Фаворит» Юлією Гуляєвою. Що довелося пережити жінці та її сім’ї через рашистів? Читайте просто зараз на STB.UA.
У селі Лисичанка, що у Бучанському районі, Юлю та її коней застала війна.
«Ми почули вибухи, обстріли почали посилюватися, практично всі дні був вогонь. Але навіть під загрозою смерті ми не покинули 25 наляканих коней».
Залишилися вірними своїм вихованцям і четверо працівників. Вони не ходили в бомбосховище, тому що потрібно було доглядати тварин, і надавати їм не тільки їжу, а й медичну підтримку.
«У проміжку між обстрілами, ми гуляли з конями, їздили за дровами. А вже 16 березня 2 снаряди загарбників влучили в кінний клуб. Нам здалося, що ми померли».
Уламками градів поранило і коней.
«Ми зверталися до ветеринарів тільки в телефонному режимі, тому що ніхто не міг сюди приїхати. Була закрита територія і лінія вогню. Ми самостійно витягали з них уламки, зшивали коней, самотужки прооперували ще двох скакунів – Дезіса та Купера».
А ось тренера з верхової їзди Артура врятувати не вдалось, він загинув, допомагаючи тваринам. Він біг за кіньми, коли стався вибух, і уламок його догнав.
«Наші хлопці, військові ЗСУ, почали гнати цю гидоту з домівок, велике їм за це дякую! Бо там, де раніше літали снаряди, зараз проходять тренування з верхової їзди!»
Більше на тему: Ми з України: Акушерка з Маріуполя півтора місяці приймала пологи під бомбардуваннями
