Директор творчого об’єднання Наталія Франчук вже багато років вносить неймовірний вклад у розвиток проекту «Один за всіх». Скільки зроблено роботи з найсильнішою командою, Наталія розповіла для кампанії СТБ #можутьвсе. Як важливо знаходити підхід до будь-якої людини і не залишатися байдужим? У чому сила телебачення і як її застосовувати — читайте в інтерв’ю з Наталією Франчук.
Наталіє, розкажіть, як починався проект? Чи страшно було його створювати і які відчуття ви переживали?
Команда проекту була зібрана ще до мене. Тоді в моєму Творчому об»єднані були 2 проекти: «Танцюють всі» та «Хата на тата». Я тільки чула, що до нас на СТБ запросили фахівців з іншої країни для консультацій з виробництва ток-шоу. Все у них виходило: команда привозила неймовірні історії та героїв. Але виходило класичне ток-шоу, тобто слово одного героя проти слова іншого. Тоді керівництво каналу вважало, що цього недостатньо, нам треба щось більше: мотиви вчинків героїв та чітке розуміння, хто винен і чому. Більше того нам потрібні документальні докази цієї вини. Саме тоді запросили мене, адже на той час у мене був досвід у розслідувальній журналістиці та виробництві психологічних реаліті проектів. І як з’ясувалося, саме психологія стала запорукою успіху «Один за всіх». Зараз неймовірно приємно чути, що ми — не класичне ток-шоу. Ми докопуємося до істини, шукаємо причини, і взагалі, нас цікавить не що відбулося, а чому так сталося. І от коли ми вирішили змінити формат, змінився і підхід до підбору ведучого проекту. У першому варіанті це був Ігор Кондратюк. А психолог Дмитро Карпачов сидів у крісла експерта. Саме тоді ми і спробували його в ролі нового ведучого, і це було стовідсоткове попадання. Саме він додав проекту неймовірної глибини.
Більше на тему: #можутьвсе: СТБ запустив кампанію про команди своїх проектів
Поділіться своїми враженнями від роботи над «Один за всіх»?
Мені здається, що найжахливіше — це працювати на телебаченні, мати в руках величезну силу і нею не користуватися. Не користуватися в контексті допомоги людям. Не користуватися в тому плані, що один телефонний дзвінок з телебачення може зробити більше, ніж вся місцева влада. Коли мені запропонували проект «Один за всіх», я відчула, що можу зробити щось корисне для людей. Нам приходять тисячі листів, і, звичайно, ми не можемо відреагувати на все. Але завжди знаходиться та історія, яка чіпляє. І завжди є маленька людина в цьому світі, яка не може добитися справедливості. В таких ситуаціях я кажу команді: зателефонуйте і скажіть, що «Один за всіх» завтра приїде. І часом вже цього досить, щоб заворушилася місцева влада. У той момент, коли ми знайшли поєднання психології з розслідуванням, я зрозуміла, що це моє. В кінці кожної програми ми маємо чітке уявлення — винна людина чи ні. Ми точно докопуємося до істини. Це потребує великих зусиль та часу. Ось чому інші програми на інших телеканалах виходять чотири рази на тиждень, а ми — один.
Коли ми тільки починали, була концепція, що ведучий над процесом. Тобто він не займає позицію жодної сторони. Але далі ця концепція перестала працювати. Адже коли ти чієш ці божевільні історії, ти не можеш залишатися байдужим. Зараз ведучий, якщо відчуває, що герой вчинив неправильно, висловлює свою особисту думку.
Михайло Присяжнюк розповів нам, що дуже сильно чекав вашого рішення щодо затвердження його на роль ведучого «Один за всіх»-12.
Коли ми думали про нового ведучого, то дуже хотіли, щоб не було порівнянь. І це було непросто, тому що за роки існування проекту він став авторським. Без Діми Карпачова уявити «Один за всіх» було неможливо. І в першу чергу я розглядала нову ведучу жінку. Ми хотіли додати глибини, жіночого погляду та співчуття. Ми перепробували купу кандидатів: і жінок, і чоловіків. І от на пробах Михайла Присяжнюка стало зрозуміло, що він — єдина людина, якій по-справжньому не байдуже. Всі попередні сезони, коли Дмитро Карпачов вирішував проблеми героїв в студії, то поза нею усі юридичні питання брав на себе саме Михайло Присяжнюк. Та й його статус народного адвоката придуманий не ним, а глядачами. Тому ми подумали, чому б нам трішки не переформатувати проект і не взяти ведучим юриста. Зараз при спілкуванні з героями в студії він прискіпливо чіпляється до деталей, співставляє події і шукає мотиви вчинків. Психологія також залишилася в проекті, адже за шість років команда — вже далеко не дилетанти у цьому питанні.
Більше на тему: #можутьвсе: команда «Один за всіх» — остання надія бути почутим
Розкажіть про свою команду.
Я захоплююся своєю командою. Особисто я маю справу з героями вже в студії і на монтажі. А в команди найважча місія – привезти героїв після затвердження історії. Уявіть, трапилася неймовірна ситуація, яка облетіла всі телеканали. Наступного дня до сім’ї приїжджає мільйон преси, журналістів і камер. Туди ж приїжджає команда «Один за всіх». Спочатку ми для них такі ж, як і всі. Але в результаті саме моя команда завжди знайде з ними спільну мову і привезе до студії. Але не силою. Герой сам захоче висловитися саме у нас. Ми не купуємо героїв і не платимо їм гроші. Замість цього пропонуємо допомогу юридичну, медичну, медійну…
Михайло Присяжнюк розповів нам, що дуже сильно чекав вашого рішення щодо затвердження його на роль ведучого «Один за всіх»-12.
Коли ми думали про нового ведучого, то дуже хотіли, щоб не було порівнянь. Щоб залишилася сила і суть програми, а головний герой так само був сприйнятим глядачем. І розглядали нову ведучу жінку. Ми хотіли додати глибини і жіночої точки зору. Але коли ми почали пробувати, то зрозуміли, що Михайло — єдина людина, якій не все одно. І за всі роки роботи я зрозуміла, що перемагає не завжди той, хто найталановитіший, а той, кому найбільше це потрібно.
Так ось, Михайлу це було потрібно найбільше. Всі попередні сезони, коли Дмитро Карпачов вирішував проблеми в студії, то поза студією всі юридичні питання вирішував саме Михайло Присяжнюк. Тому ми подумали, чому б нам трішки не переформатувати і не взяти ведучим юриста. Зараз він проводить практично допити в студії. Психологія також залишилася на проекті. Адже за шість років ми стали далеко не дилетантами в цьому питанні. В цьому ми допомагаємо Михайлові, а він, у свою чергу, вчить нас дивитися на героя з боку юриста.
Коли ми тільки починали, чомусь була концепція, що ведучий над процесом. Тобто він не займає позицію жодної сторони. Але далі ця концепція перестала працювати. Адже коли ведучий чує ці божевільні історії, він не може залишатися байдужим. Зараз ведучий, якщо відчуває, що герой вчинив неправильно, може висловити свою особисту думку.
Чого досяг «Один за всіх» за шість років?
Після кожного сезону ми сідаємо і розбираємо всі історії. Динаміка дуже позитивна. Ми вилікували людей, покарали винних, знайшли зниклих родичів. Це багато, але недостатньо. На жаль, є історії, які тягнуться роками через суди та бюрократію в країні. А бувають випадки, коли ми просто силами команди намагаємося хоч трохи допомогти. Наприклад, маленькі діти наших героїв ніколи не були в зоопарку чи кіно, бо у родини немає грошей або бажання займатися малечею. Тоді команда за власні кошти організовує такі походи чи купує іграшки дітям, яких у них ніколи не було.
Більше на тему: #можутьвсе: Михайло Присяжнюк відверто про «Один за всіх»
Ви біля керма цього проекту. Що особисто ви можете внести в нього?
Я не байдужа до кожної історії та до самого проекту в цілому. Іноді лють мене переповнює, коли несправедливість стосується дітей, а батьки їх не захищають. У такі моменти хочеться поставити шибеницю в самій студії. І почати не тільки роздавати вироки, а й виконувати їх. «Один за всіх» може багато чого, більше, ніж будь-який інший проект.