Нещодавно стартувала позаефірна кампанія #можутьвсе, яка присвячена творчим командам телеканалу СТБ. Як перестати соромитися хвороби і позбутися її, показує небайдужий проект «Я соромлюсь свого тіла». Лікар проекту акушер-гінеколог Людмила Шупенюк розповіла про особливості роботи лікаря медичної програми й дала відповіді на відверті запитання. Подробиці — у матеріалі.
Більше на тему: Інтерв’ю Михайла Присяжнюка для #можутьвсе
#можутьвсе — це кампанія, яка відкриває завісу неймовірних творчих проектів, що змінюють людські життя. Кожен співробітник каналу унікальний, а завдяки роботі в команді професіонали своєї справи допомагають іншим людям змінювати життя. Над кожним з проектів телеканалу СТБ працюють люди, які вкладають нереальні сили і важку працю, щоб подарувати глядачам неймовірне шоу.
Людмила Шупенюк —акушер-гінеколог вищої категорії, лікар медичного проекту «Я соромлюсь свого тіла». Сьогодні вона розповіла про таємниці лікарської праці і вкотре довела, що по обидві сторони екрана немає нічого неможливого.
Що відчуває лікар, коли приходить пацієнт з дуже важким діагнозом?
Важких і легких діагнозів у медицині не буває. Те, що здається спочатку легким, пізніше може виявитись важкою хворобою. Я відчуваю страшенний біль і дискомфорт тільки тоді, коли розумію, що навряд чи зможу допомогти пацієнту.
Чим відрізняється звичайний прийом від огляду в проекті «Я соромлюсь свого тіла»?
У звичайному житті лікар не має можливості детально запитувати пацієнта про його життя. На проекті ми дізнаємося не тільки діагноз, а й деталі особистої драми людей, які приходять до нас. Потрібно розуміти, що, коли спілкуєшся з пацієнтами під час встановлення діагнозу — це одне, а коли дізнаєшся про їхні життєві травми — зовсім інше, адже ти обов’язково співпереживаєш, коли чуєш усі подробиці. Добре, що це не відбувається у роботі лікаря щодня, адже тоді ми б морально згоріли разом з пацієнтами.
Більше на тему: #можутьвсе: СТБ запустив кампанію про команди своїх проектів
Чи підтримуєте ви зв’язок із пацієнтами поза проектом?
Сьогодні завдяки соціальним мережам не підтримувати зв’язок з пацієнтами неможливо. Ми спілкуємось, спостерігаємо за змінами у житті одне одного, з більшістю підтримуємо дружні стосунки.
Як мотивувати пацієнта, який не хоче боротися за своє життя?
Лікарі не відіграють вирішальну роль у житті пацієнтів. Одужає людина чи ні — у багатьох випадках залежить і від неї, адже коли вона втрачає надію, медицина безсила. Іноді вдається сказати слова, які змінюють перебіг хвороби. А інколи розумієш, що стукаєш у закриті двері.