Переможець «МастерШеф»-7 Пава: Хотілося залишитися людиною
Переможцем «МастерШеф»-7 став Вадим Бжезинський, він же Пава. Харизматичний забудовник фасадів із Дрездена (так він називає Дніпродзержинськ) підкорив членів журі з першого «курлик» і, звісно ж, з першої страви. Пава розповів stb.ua, чи була конкуренція у суперфіналі, про що пошкодував за час проекту і коли відправиться до легендарної школи Le Cordon Bleu. Докладніше – в матеріалі!
Дивіться прямо зараз: Мастер Шеф з підлітками випуск 1 від 31.01.2018
Паво, вітаю з перемогою! Як воно – розуміти, що саме ви стали МастерШефом сьомого сезону? Що відчули після оголошення результату?
Не розумію ще нічого. Відчув якийсь шум у голові, стояв у шоці та не вірив. Вранці мені здалося, що це все сон. Я досі не можу зрозуміти, що це зі мною сталося.
Пава з мамою і другом
Як вважаєте, що допомогло пройти довгий шлях на проекті та врешті здобути перемогу?
Я прислухався до суддів, читав те, що мені було цікаво…
Читайте також: Карина Аванесова: Моя участь у «МастерШеф» – казковий курйоз
Ви припускали, що пройдете до суперфіналу, та ще й з друзями?
Мені хотілося дійти до суперфіналу й хотілося саме так. Правда, я думав, що буде ще Льоша. Супротивники однозначно гідні. Ми домовлялися, що якщо потрапимо до суперфіналу, будемо один одному допомагати, а переможе той, хто видасть достойніший результат.
Тим не менш, відчувалася конкуренція напередодні?
Звичайно, відчувалася конкуренція, але водночас хотілося допомогти один одному. Хотілося залишитися людиною, якими ми й були. Ми здружилися, класно це все. Треба тобі там борошна, якщо воно мені не потрібне, – забирай, будь ласка. Хотілося ось так.
Чи змінилося спілкування з Вовою й Мішею після оголошення вердикту?
Та ні, ми спілкуємося чудово один з одним, бачилися. У нас дуже теплі дружні стосунки.
Ваше фінальне меню було ризикованим, особливо десерт. Страви вибирали інтуїтивно?
Так, ризик, тільки ризик. Я просто не знаходив більше ніякого десерту, мені не подобалося нічого. До чотирьох годин ранку я не знав, який десерт готувати. А потім закрив очі, взяв першу-ліпшу книгу й вирішив, що буду робити саме його. Мене багато хто відмовляв, але я так вирішив.
Ви не раз говорили, що, зокрема, вас виховувала вулиця. Як, працюючи у меблевій сфері та проводячи час з «пацанчиками», змогли приготувати настільки вишукану страву на кастинг? Чому вибрали саме її?
Я завжди любив готувати м’ясо. Нічого складного у готуванні немає – мене ніхто не переконає у протилежному, головне – бажання. Береш і робиш. Я не вірю, що щось може не виходити. Якщо ти хочеш літак зібрати – ти його збереш.
Що було більш хвилююче: коли судді куштували філе-міньйон на кастингу чи чекати фінальний вердикт?
І те, і те. І на кастингу було важко, і на суперфіналі. Напевно, більше хвилювався на суперфіналі. Але я відчував підтримку близьких, 20-ки.
У кадрі ви завжди з чудовим настроєм, проте чи був момент відчаю на проекті?
Так, був. По-перше, коли мене вигнали. Це найважчий і переломний момент. Другий – коли ми програли у конкурсі у лісі, коли рили ями, добували продукти. Це було сумно, вирили п’ять ям, були такі інгредієнти… і програли.
З приводу інциденту, чому так сталося? Встигли пошкодувати?
Звичайно, встиг пошкодувати. Затрималися з товаришем, приїхав не в тій формі, у якій міг би вийти на знімальний майданчик. Мені було соромно перед суддями, перед знімальною групою, тому не пішов. Було дуже приємно, що судді дали другий шанс, що вони у мене повірили.
На «МастерШеф» ви занурилися в зовсім інший світ. Замість Дрездена був Київ, а замість директора меблевої фабрики – судді. Як проект вплинув на вас?
Напевно, більше шанувальників з’явилося, не встигаю всім відповідати. Життя зміниться, однозначно не буду повертатися до меблів, буду розвиватися у кулінарії – це в будь-якому випадку. Є плани, але поки не говоритиму.
Як збираєтеся витратити призовий фонд – 500 000 грн?
Поки ніяк, нехай лежать. Мені однозначно потрібні будуть гроші у Франції, збираюся туди влітку. Вони мені там знадобляться.
Французький вивчаєте чи будете вчити французів своїм фішкам, «курлик» буде і там?
Трохи повчу, але й французів хочу навчити. Однозначно, «курлик» буде і там!
Анна Гома
