Денис Таран: «Шкільна їдальня – це жах»
Після «МастерШефа» Денис Таран не розстався з улюбленою кондитеркою – хлопчик відкрив свій ютуб-канал та почав проводити майстер-класи. В ексклюзивному інтерв’ю Денис розповів про відносини з Мариною Литвиненко, згадав найяскравіші моменти з життя на проекті, поскаржився на шкільну їдальню, а також в деталях описав кондитерську своєї мрії.
Денис, розкажи, як живеш і чим займаєшся після «МастерШефа»?
Ось тільки що закінчив знімати відеорецепт. Це для ютуба. Щоб вчити людей смачно готувати. Я запустив свій канал Clip Day. У мене поки менше 7 тисяч людей, але я почав недавно – приблизно місяць тому… Що ще? Після «МастерШефа» живу нормально. Наздоганяю школу і готую майже кожен день. Зі сніданками тільки не люблю возитися – завжди хочеться поспати трішки довше. А ось вечері – легко! Я не кожен день створюю на домашній кухні ресторанні страви – наприклад, вчора я готував звичайну поленту.
Нещодавно ти провів майстер-клас разом з Мариною – що готували?
Відразу три! Ми робили кондитерські майстер-класи в Дніпрі – готували еклери з кремом «Дипломат» і дзеркальною глазур’ю. Дітям сподобалося. Ми відкрили їм багато кулінарних секретів. На кожен майстер-клас прийшло 10 дітлахів, тобто всього 30.
На фото з майстер-класу в білому кітелі не тільки Марина, але й ти. Деякі люди цього не зрозуміли, адже ти не отримав кітель на проекті…
Люди просто вирішили, що я сам нахабно пошив собі цей кітель. Але насправді мені його подарував на пам’ять проект, тому все законно.
Ти сильно засмутився, коли не пройшов до фіналу?
Спочатку – так. Я мріяв стати фіналістом і отримати білий кітель. Але потім я зрозумів, що засмучуватися немає сенсу, адже у мене все попереду. Я почав багато готувати, читати рецепти і дивитися блоги досвідчених кулінарів. Наприклад, мені подобається ютуб-канал пари Alex&Milana. Мілана дуже круто готує десерти – я багато чому в неї навчився.
Ти покинув проект після фінальної битви чорних фартухів – чого, на твій погляд, тобі не вистачило?
Якоїсь сили, напевно. Я до цієї битві чорних легко поставився. Знайшов невдалий час, щоб розслабитися. Я, звичайно, не дурень – розумів, що треба боротися з усіх сил. Але чомусь не зміг як слід налаштуватися на битву.
За кого вболівав у шоу?
Поки були Ілля і Даша – за них. А коли вони вилетіли – за Марину.
У конкурсі, де ви з Євангеліною і Ксенією готували страву замість Марини, ти зізнався, що відчуваєш до Марини ніжні почуття…
Це я так сказав, щоб привернути увагу Марини. Ми просто гарні друзі. Ми не листуємося щодня. Це в Іллі та Даші таке.
Ну а квіти або цукерки ти дарував Марині?
Я їй ведмедика подарував плюшевого, але вона його викинула…
Як так?
Не знаю, напевно, їй не сподобався мій подарунок.
Не будемо про сумне – давай краще згадаємо найяскравіші враження від «МастерШефа».
Ой, я часто згадую Евангеліну – як вона їла шоколад! Ще пригадую, як ми весело проводили час. Нам здавалося, що проект знімається вже так довго, а зараз я розумію, що все пролетіло мало не в одну мить. Пам’ятаю, як я після кожного конкурсу повертався до готелю, заходив у номер і ділився з мамою враженнями…
А з учасниками після конкурсів спілкувався?
Так – ми, наприклад, любили ходити в один мажорний супермаркет – дивилися, що там продається. Там багато делікатесів, можна купити буквально все! І для кондитерки купа різних штук. А я ж кондитеркою захоплююся більше, ніж взагалі кулінарією, тому для мене там був справжній рай.
Який твій коронний десерт?
Фондан.
Виходить, щоб начинка витікала при розрізанні?
Звичайно, це ж найпростіший десерт! Ось макарон у мене через раз виходить, а з фонданом все стабільно – начинка волога завжди.
Крім кулінарії, є у тебе ще якісь захоплення?
Я люблю фотографувати, знімати щось, тому й канал створив. Щоб викладати туди найяскравіші моменти свого життя. Тобто у мене не тільки рецепти, ще й відеоблог. Я сам знімаю, сам монтую. Іноді допомагає мама. Але зараз мій головний помічник – дівчинка Віка зі школи. Ось вона мені допомагає дуже багато. Велике їй спасибі.
Ставлення в школі до тебе змінилося після того, як ти став учасником «МастерШефа»?
Гірше точно не стало. А так – як було, так і є.
Давид Митько розповідав, що після проекту в школі стало модно з ним дружити. У тебе такого немає?
У мене просто дівчинки сміються, коли я йду по шкільних коридорах, – дивляться на мене… Але щоб люди шикувалися в чергу, бажаючи подружитися зі мною, – такого немає.
Ну а в саму школу – до занять – радий був повернутися?
Звичайно! Я скучив за однокласниками, тому повернувся з задоволенням. Мені подобається вчитись. Люблю англійську та фізику. У поверненні до школи тільки один мінус – їдальня. Це жах, якщо чесно. У них у всіх булочках однакове тісто. Їх не бентежить, що солодка булочка може бути з солоним тістом. Або булочка з солоною начинкою буде з солодкого тіста… Каші жахливі! Мене бісить їдальня, тому що вони там не можуть нормальне харчування придумати.
Може, тобі для кухарів шкільної їдальні майстер-клас провести?
Не думаю, що їм це буде корисно. Вони звикли картопельку щоранку варити. Або кашечку. Або котлетки. Вони не будуть використовувати мої знання. Хоча якщо б вони прийшли на мій майстер-клас, було б здорово, адже я багато навчився на «МастерШефі».
Яку найціннішу пораду ти отримав від суддів?
На кухні не повинно бути брудно! І я користуюся цією порадою. Коли готую – навколо чистота. Буває, звичайно, мама лається, що брудно, але рідко. Зазвичай я за собою прибираю.
Ти вже вирішив стати кулінаром у майбутньому? Або поки розглядаєш варіанти?
Я буду не стільки кулінаром, скільки кондитером – але не в Україні… Десь в Італії або у Франції…
А чим у нас погано?
У нас люди не звикли ходити по кондитерським, купувати солодощі, балувати себе. Тому я хочу у Франції відкрити справу. І з успішністю там трохи краще.
Але ж там і конкуренція більша…
Так, якщо я в Україні відкрию великий ресторан, конкуренції практично не буде. А у Франції з цим складніше, але я налаштований позитивно.
Опиши кондитерську своєї мрії.
Значить, так… При вході стоять в плетених горщиках красиві дерева. Дворик ділиться на дві частини. Перша зона – дитяча. Друга – доросла. Далі довга вітрина. Одна частина – там можна буде підглянути за чарівним процесом створення десертів. А в іншій частині будуть лежати вже готові десерти. І ще… Коли ми входимо – там теж зал і прямий вхід в кондитерський цех, обгороджений парканом. Люди зможуть подивитися, як мої підлеглі в ідеальній чистоті готують шикарні десерти. І я теж буду допомагати, але не стану працювати повний 8-годинний день. Я буду так: приїхав, щось приготував, допоміг і поїхав.
Тобто будеш більше відпочивати, ніж працювати?
Ні, у мене ж багато хобі. Я люблю журналістику, камери. Люблю знімати і монтувати. Може, буду режисером…
Після «МастерШефа» твоє ставлення до кулінарного мистецтва змінилося?
До проекту я думав: приготувати ресторанну страву – це простіше простого. Але тепер я розумію, що якщо займатися кулінарним мистецтвом, то займатися регулярно. Щоб нічого не забути. Щоб у всьому ретельно розібратися. Щоб в майбутньому мати успіх.
