– Якими були очікування перед реаліті і що виявилося зовсім не таким?
– Насправді очікувань у мене було небагато, адже це новий, зовсім невідомий для мене досвід, до якого неможливо підготуватись завчасно. Єдине невиправдане очікування – я сподівалася, що моя участь у проєкті затримається на трішки довше за два епізоди. Хоча і за одну вечірку встигла наробити стільки галасу, що, здається, мене запамʼятали надовго.
– Чому вирішили взяти участь у проєкті? Це симпатія до Цимбалюка чи більше хотіли показати українські традиції та свою позицію?
– Я дивлюся проєкт «Холостяк» майже з моменту його появи в Україні, і мені завжди було цікаво, що відбувається по той бік екрана. Потрапити на реаліті та побачити все зсередини було моєю давньою мрією. Мої підписники теж постійно писали, що я ідеально вписалася б у цей формат: я часто коментувала випуски у сторіс, робила розбори епізодів, навіть знімала відео для просування зборів для військових у стилі «Холостячки».
Проте раніше обставини складалися так, що участь у проєкті була неможливою. Цього ж року всі пазли нарешті склалися – і я зрозуміла, що хочу спробувати. Мотивів було кілька: мені справді цікаво було познайомитись із Тарасом Цимбалюком, адже він мені імпонував ще після того, як я вперше побачила фільм «Чорний Ворон», тож хотілося побачити, яка це людина поза ролями.
Також я вбачала в «Холостяку» платформу, де можна показати, що українська культура – це не минуле, а стиль життя.
– Глядачам показують лише хвилинне знайомство, а що відбувалося за кадром? Чи було щось, що вам у ньому взагалі не сподобалось?
– Перше враження було приємне, думаю це відчувалося навіть через екран. Я не очікувала, що він одразу настільки жваво підтримуватиме діалог та проявить якусь зацікавленість. Наше знайомство тривало майже стільки, скільки бачив глядач, лише кілька моментів не потрапили в ефір. Тож скласти глибоке враження про людину за 15 хвилин знайомства, чесно кажучи, мені складно.
Звісно, мені не дуже сподобалася його реакція, коли я поділилася власним непростим досвідом, пов’язаним із хворобою. Я очікувала на більшу емпатію у відповідь. Також я зовсім не згодна з його думкою про те, що я нібито позбавлена романтики. Я фліртувала, щиро розповідала про себе та проявляла зацікавленість.
Можливо, якби я прийшла у яскраво-червоній сукні з розрізами до пупка, мене б помітили швидше. Проте це не про мою особистість, я більше про змісти. Можливо, Тарасу це не відгукнулося. Тож ми навряд чи підійшли б одне одному.
– Хто з учасниць був для вас найбільшою конкуренткою і кого ви нею не бачили?
– Кожна з дівчат по-своєму унікальна та заслуговує пройти до фінішної прямої цього проєкту, якщо, звісно, сама забажає. Проте ти ніколи не знаєш, що відбувається у чоловіка в голові. Тож людина, яку ти вважала конкуренткою, може дуже швидко покинути проєкт, а людина, на яку ти взагалі не ставила ставок, може опинитися у фіналі. А взагалі оця історія з конкуруванням дуже напружує, хотілося б не зосереджуватись на цьому.
– Після першого випуску вас і критикували, і підтримували. Розкажіть, чого було більше і як справилися з хейтом?
– За моїми відчуттями більше було хейту. Скажу відверто, важко з цим справлятися. Проте я розумію, що зараз у всіх складне життя, й іноді людям легше сфокусуватися на чужій людині, про яку вони судять по п’яти хвилинним вирізкам телевізійного проєкту, ніж на власному житті та випустити пар, написавши якусь бридоту в інтернеті. Мені треба навчитися фокусуватись на позитиві та менше залазити у коментарі.
– Знаючи, як проходять зйомки «Холостяка», чи погодилися б ви знову піти на проєкт?
– Скоріше так, ніж ні. Просто була б вже більш загартована та краще розуміла, чого варто очікувати. Щиро кажучи, я дуже хвилювалася, адже це мої перші настільки масштабні зйомки, зараз би я хвилювалася менше.
– Минулий холостяк Олександр «Терен» Будько нещодавно запропонував вам зустрітися. Ви погодилися чи відмовили? І чи було між вами онлайн спілкування і на які теми?
– Так, було таке. Наразі не хочу ніяк коментувати дану ситуацію, адже ми з Олександром домовились привідкрити «закулісся» нашого спілкування лише якщо на моїй банці на потреби військових бБпС 31 ОМБр назбирається 50 000 грн. Поки зібрано лише 1/5 від суми. Тож закликаю закинути будь-який посильний донат на цей збір усіх, кого ця тема теж цікавить.
– Яким ви бачите свого майбутнього чоловіка?
– Відповідальність – це найважливіша риса, яку я хочу бачити в своєму партнері. Без оцих «побачимо», «подивимось», «я постараюсь», «буде видно». Тобто не лише багато говорити, а й виконувати.
Також мені важливо, аби людина, яка буде зі мною поруч, вміла слухати, проявляти емпатію та турботу. Ну і куди ж без класного почуття гумору. Я обожнюю жартувати та люблю людей, які завжди вміють вдало, доречно та не образливо пожартувати. Для мене це показник гостроти розуму.
– Чим ви займаєтесь після проєкту? І чим плануєте найближчим часом?
– Продовжую розвивати свій маленький бренд етноаксесуарів, здобуваю фах етнологині в університеті, активно волонтерю та допомагаю військовим. Хочеться також більше знімати цікавого розважально-освітнього контенту на тему української культури та традицій. Важко на все знайти час та натхнення, але я старатимусь.
Читайте більше цікавих новин в Instagram та Telegram СТБ
Фото: Віточка Зварич
Фото: Пресслужба СТБ
