Переможець «Зважені та щасливі» приховував від батька, що пішов у зону АТО

Стало відомо, що переможець першого сезону проекту «Зважені та щасливі» Микола Ворошнов знаходиться в зоні АТО. Журналісти сайту СТБ зв’язалися з Миколою і дізналися, що його підштовхнуло до такого рішення.

Миколо, розкажи, будь ласка, як ти прийшов до такого непростого рішення?

Що стосується причин, то просто не зміг залишатися осторонь цих страшних подій, що відбуваються в нашій країні. Я просто не можу стояти з боку, склавши руки, і нічого не робити.

Як давно ти нажився на цей крок?

У квітні минулого року я був у Канаді, по роботі – тренував хлопців. Це була контрактна робота. Тоді гостро постало питання Криму, на Сході ще було спокійно. Ще в той час, я одразу для себе вирішив, що не залишуся осторонь. Але тоді я був пов’язаний контрактними зобов’язаннями, і все що я міг зробити – це допомагати фінансово нашим хлопцям. Однак, як для мене, подібної пасивної участі було мало. Тому, як тільки закінчився контракт, я практично одразу відправився добровольцем. У той час гарячою точкою уже був Схід. У Києві я пробув лише один день.

Миколо, де зараз служиш?

Перша штурмова рота, батальйон спеціального призначення Національної гвардії України «Донбас» – РПГ – ручний протитанковий гранатомет.

Микола Ворошнов

Як рідні та близькі поставилися до твого рішення?

Якщо чесно, то вони дізналися зовсім недавно, і двох тижнів не пройшло. Щоб батьки не переживали, я говорив їм, що досі в Канаді. Для переконливості навіть дивився в інтернеті, яка погода зараз в Монреалі і розповідав потім батькові. Розмовляти з ним відходив далеко, щоб оточуючі звуки не видали мене. Був випадок, коли почалася стрілянина, і батько почув це, довелося довго викручуватися, пояснюючи, що це ремонтні роботи та чути гучний звук роботи перфоратора.

Як рідні дізналися про твоє перебування в АТО?

Мені дали кілька днів звільнювальні і я з’їздив додому. Ось там, на порозі будинку мама і побачила мене. Зрозуміло, що вона була просто в шоці.

Яка була реакція у друзів, знайомих?

Різна. Ті, хто добре мене знав, розуміли, що я вчиню саме так. Були й такі, які відгукнулися на це просто-таки матюками.

В особливо важкі моменти, що допомагає триматися?

Дуже велику допомогу надають волонтери. Можна сказати, що взагалі все на них тримається. Не так давно в одній з посилок був дитячий малюнок. Такі речі, вони дуже допомагають, надихають і гріють.

Від імені редакції сайту ми дякую тобі за те, що ти захищаєш Батьківщину в цей складний час. Бажаємо мужності та незламності духу! Дякуємо, що знайшов час поговорити з нами.