PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+PCEtLVN0aWNreSBSaWdodC0tPg0KDQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowOyB9DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxMzQwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE1MDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMjQwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQo8L3N0eWxlPg0KPHNjcmlwdCBhc3luYyBzcmM9Ii8vcGFnZWFkMi5nb29nbGVzeW5kaWNhdGlvbi5jb20vcGFnZWFkL2pzL2Fkc2J5Z29vZ2xlLmpzIj48L3NjcmlwdD4NCjwhLS0gZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgLS0+DQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzM0MDc0OTY4MyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9InN0Yi51YSIgc3JjPSIvL3BsYXllci5hZHRlbGxpZ2VudC5jb20vb3V0c3RyZWFtLXVuaXQvMi4xMS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC5taW4uanMiPjwvc2NyaXB0Pg==

Компостер власноруч: як перетворити садове сміття на добриво

Телеканал СТБ

Дачний сезон у розпалі, і сьогодні ми розповімо про те, як зробити компостер, який перетворить пожухле листя, траву та інші органічні відходи на відмінне добриво. Читайте, як зробити компостер своїми руками й отримувати добрива зі сміття!

Читайте також: Сортування сміття в Україні. Як, навіщо і чому це вигідно

Compost with composted earthЛюди, у яких є сад, город або дача, постійно стикаються з необхідністю кудись дівати відходи, які накопичуються під час робіт – бур’яни, гілки дерев, пале листя та інше. Найчастіше їх звалюють у купи, які потім спалюють. Однак це серйозно шкодить не тільки природі, а й здоров’ю людей. Так, при спалюванні 1 т сухої рослинності в повітря виділяється до 30 кг шкідливих викидів. До їх складу входять діоксини – одні з найбільш отруйних для людини речовин. Також при спалюванні рослин вивільняються пестициди, якими вони були оброблені, в повітря потрапляють пил, чадний газ, окиси азоту, деякі види канцерогенів – всі вони шкідливі для легенів, впливають на роботу нирок і печінки, знижують імунітет. А в листі, що тліє без доступу кисню, утворюється бензапірен, який може спричинити ракові захворювання. До речі, дим від такого багаття містить приблизно в 350 разів більше речовин, що викликають рак, ніж сигаретний.

Крім того, спалювання листя вбиває корисних комах і ґрунтоутворюючі мікроорганізми, руйнує верхній шар ґрунту, знищує коріння і насіння трав’янистих рослин, пошкоджує коріння дерев і кущів, сприяє ерозії і промерзанню землі через відсутність підстилки.

Як зробити компостер для дачі власноруч

garden-pile

Садовий компостер – це джерело безкоштовного, екологічно чистого органічного добрива, і зробити його можна практично з будь-якого матеріалу. Найпростіший і найпоширеніший спосіб – спорудити дерев’яний ящик з кришкою. Він може бути одно-, дво- і трисекційний.

Читайте також: 21 квітня – День довкілля в Україні

Для ділянки у 5 соток цілком достатньо об’єму компостера в 1 куб, тобто доведеться виготовити ящик зі стороною 1 метр. Для цього знадобляться дошки довжиною 1 м і товщиною 20-25 мм для бортів і чотири бруси перерізом 50х50 мм або більше – для кутів. Також нам знадобляться саморізи – цвяхи тут не підійдуть, бо в процесі компостування на все стінки ящика йтиме навантаження.

Важливо, щоб у компостері зберігався достатній рівень вологості та був приплив повітря, інакше бактерії, які беруть участь у виробництві перегною, загинуть, а маса скисне. Тому між дошками потрібно залишати проміжки в 1-2 см, а в спеку проливати вміст ящика водою. Кришка, навпаки, робиться щільною, щоб захищати як від зайвої вологи в разі дощу, так і від занадто швидкого її випаровування. Вона може зніматися або кріпитися на петлі. Також кришку можна замінити шматком руберойду (лінолеуму) або листом заліза. У тінистому місці можна обійтися взагалі без кришки.

Compost bin

Щоб компостер прослужив вам довго і не згнив сам, перед складанням дошки необхідно обробити будь-яким нетоксичним просоченням від гниття і комах.

Читайте також: Якого числа Трійця у 2018 році?

Важливо:

  • компостер має розташовуватися не менш як за 10 м від житла і 8 м – від джерел води, а також не підтоплюватися під час дощу;
  • не можна класти в компостер рослини, оброблені отрутохімікатами або уражені хворобами і шкідниками;
  • потрапляння в компостер продуктів білкового походження (наприклад, м’яса, риби), екскрементів тварин і людини призведе до появи неприємних запахів і поширення шкідливих мікроорганізмів.

Розмічаємо місце під майбутній компостер, верхній шар дерну під ним краще зняти, щоб полегшити доступ земляним черв’якам і корисним бактеріям. З брусів і дощок збираємо щити – це будуть бічні стінки компостера. Вбиваємо або вкопуємо їх у землю, а потім збираємо задню і передню стінки. Для зручності доступу до перегною в нижній частині передньої стінки потрібно зробити дверцята або продумати можливість прибирати нижні дошки. Так ви зможете забирати готове добриво з-під шару маси, що перегниває.

Читайте також: Місячний камінь: магічні властивості та як його вибрати

Відходи потрібно викладати шарами, пересипаючи їх землею або раніше приготованим компостом, щоб прискорити процес. Бажано вниз укласти великі фракції (наприклад, гілки), вони слугуватимуть додатковим дренажем. Для всього, що вище, діє правило: чим дрібніше, тим швидше буде готовий компост.

Можна використовувати спеціальні прискорювачі, але за умови достатньої вологості та аерації в цьому необхідності немає. Головне, щоб у купі були азотовмісні продукти, або можна додати азотні добрива. Компост дозріває в середньому півроку, його готовність визначають за запахом – він має пахнути грибами і лісом, але в жодному разі не гниллю.

Корисні поради:

  • Прискорювачі скорочують час приготування компосту в 2-3 рази, тобто добриво ви отримаєте в тому ж сезоні, а не на наступний.
  • Як визначити, чи достатньо вологи? Субстрат має бути вологим на дотик, але при стисканні не виділяти воду.
  • Якщо ви не використовуєте прискорювачі, раз на два місяці вміст ящика варто перемішувати.
  • Бур’яни потрібно поміщати в середину, де температура вище, – тоді вони не проростуть.
  • Додаючи нові відходи, не забувайте присипати їх землею.
  • На ділянках з глинистою землею під компостером потрібно зробити додатковий дренаж: вирити неглибоку (до 20 см) яму і заповнити її подрібненими гілками, щебенем або піском.
  • У компостер можна додавати шкірки від овочів і фруктів (крім цитрусових), яєчну шкаралупу, черствий хліб, каші, залишки від чаю та кави, а також паперові серветки (без малюнків).

Читайте також: Опитування: чи зважилися б ви повернути кохання за допомогою магії

Тепер ви знаєте, як зробити компостер власноруч. Ставайте до роботи, і за кілька місяців ви отримаєте відмінне органічне добриво, до того ж абсолютно безкоштовне! З ним ваш город або сад порадує вас на 50% більшим урожаєм.

Читайте більше цікавих новин у Viber та Telegram СТБ.

If you have found a spelling error, please, notify us by selecting that text and pressing Ctrl+Enter.

Spelling error report

The following text will be sent to our editors: