Грижа: симптоми, причини виникнення та лікування
Кила (грижа) живота або черевної стінки — це випинання внутрішнього органа або його частини разом із розтягнутою очеревиною через дефект у сполучній тканині під шкіру. Візуально кила живота має вигляд пухлини з рівними контурами і неушкодженою шкірою. Які причини появи кили і як можна позбутися цієї проблеми? Про це розповіли лікарі проєкту «Я соромлюсь свого тіла». Детальніше читайте в матеріалі.
Більше на тему: Що повинно бути в домашній аптечці: список препаратів від лікарів проєкту «Я соромлюсь свого тіла»
Симптоми кили живота
Головна ознака кили живота — наявність об’ємного утворення (для зовнішніх кил). Воно буває округлим, за консистенцією нагадує тісто, може вправлятися або не вправлятися в черевну порожнину.
Після вправляння при пальпації черевної стінки можна виявити дефект округлої або щілинної форми — килові ворота, через які кила виходить під шкіру. Розміри килового випинання можуть варіювати від двох до кількох десятків сантиметрів (гігантські кили).
Килове випинання зазвичай безболісне, зменшується або зникає при горизонтальному положенні тіла, під час фізичних навантажень збільшується. Інших симптомів неускладнена кила, зазвичай, не має.
Особливу небезпеку в клінічній практиці становлять защемлені кили (защемлення — це раптове або поступове здавлювання килового вмісту в килових воротах, яке супроводжується порушенням кровопостачання, а за тривалого защемлення — некрозом (омертвінням) килового вмісту). Защемлена кила — невідкладний стан, що потребує негайної госпіталізації та хірургічного втручання. Її симптомом є раптовий гострий біль у ділянці кили. Він може з’явитися після підняття важких предметів, дефекації (спорожнення прямої кишки), фізичного навантаження або без видимої причини. Килове випинання стає болючим, перестає вправлятися (безперешкодно переміщатися назад) у черевну порожнину.
Більше на тему: Як надати першу допомогу при опіках
Форми кил
За походженням кили поділяють на дві форми:
- вроджені — виникають у дитячому віці через дефекти в розвитку стінок живота;
- набуті — виникають під впливом різних факторів: надмірного фізичного навантаження, слабкості передньої черевної стінки, травми або оперативного втручання.
Види кил
- Зовнішні — розташовані в паховій ділянці, на передній черевній стінці, в тазовій або поперековій ділянках тощо.
- Внутрішні — розташовані в черевній порожнині або в діафрагмі.
Причини появи кил
Фактори, що призводять до розвитку кил, поділяють на сприятливі (створюють умови для появи кили) і породжувальні (є «поштовхом» для появи кили).
Сприятливі фактори для появи кил:
- вроджені дефекти черевної стінки;
- розширення природних отворів черевної стінки (пупка, пахового кільця, стегнового кільця);
- витончення і втрата еластичності тканин на тлі старіння організму, виснаження;
- травма або рана (особливо післяопераційна), нагноєння післяопераційної рани.
Породжувальний фактор появи кили — підвищення внутрішньочеревного тиску. Цьому сприяють:
- важка фізична праця;
- кашель (при хронічних захворюваннях легенів);
- утруднене сечовипускання;
- закрепи;
- асцит (скупчення рідини в черевній порожнині);
- метеоризм (надмірне скупчення газів у кишківнику);
- ожиріння.
Більше на тему: Вакцинація: за і проти
Діагностика кили
Діагноз «кила» встановлюється на підставі аналізу анамнезу захворювання і скарг, а також анамнезу життя. Також у деяких випадках може знадобитися УЗД органів черевної порожнини, герніографія (рентгенологічний метод, який полягає у введенні в черевну порожнину контрастної речовини з метою дослідження грижі) і УЗД килового випинання (додатковий метод дослідження).
Лікування кили живота
Лікування кили — хірургічне. Консервативне лікування у вигляді носіння бандажа рекомендується тільки при неускладненій грижі літнім і хворим особам, для яких операція несе високий ризик.
Профілактика кили живота
- Помірне фізичне навантаження для підтримки тонусу м’язів передньої черевної стінки (відмова від надмірного фізичного навантаження). Якщо була проведена операція, необхідно дотримуватися рекомендацій лікаря щодо фізичної активності.
- Раціональне та збалансоване харчування (вживання продуктів з високим вмістом клітковини (овочі, фрукти), відмова від гострої, жирної, смаженої, солоної їжі, виключення переїдання).
- Своєчасне спорожнення кишківника.
