Валерій Ославський: У цьому сезоні історії пацієнтів нікого не залишать байдужими!
До прем’єри сьомого сезону медичного проєкту «Я соромлюсь свого тіла» залишилося небагато часу. Лікар програми Валерій Ославський ексклюзивно для STB.UA розповів, що нового й цікавого чекає на глядачів у сьомому сезоні, а також історії яких пацієнтів запам’яталися йому найбільше. Детальніше читайте в матеріалі.
Більше на тему: «Я соромлюсь свого тіла»: керівниця проєкту розповіла про сьомий сезон
Валерію, ось уже 7 років проєкт «Я соромлюсь свого тіла» виходить в ефір телеканалу СТБ. Яка історія пацієнтів у цьому сезоні запам’яталася найбільше? Вас іще можна здивувати…
Я не буду спойлерити. Були два дуже складні пацієнти, чиї історії не залишать байдужим нікого! Навіть такого циніка, як я.
Один із пацієнтів — дитина, яка своєю хворобою стимулювала батьків до роботи. Вони стали займатися іпотерапією, тобто, лікуванням за допомогою коней. Це сім’я колишнього бійця АТО і волонтерки. Незважаючи на те, що у них самих хвора дитина, вони допомагали іншим. Ми, відповідно, допомогли їм.
Мене ще вразила їхня позиція. Вони прийшли не просто з проханням: «Візьміть нас у проєкт», вони сказали: «У нас ось така проблема, ми знаємо, як її вирішити, ми назбирали певну суму грошей, але нам не вистачає. Ви могли б нам інформаційно допомогти, що зібрати гроші на лікування?». І ми, звичайно, пішли їм назустріч, дитина взяла участь у проєкті.
Із якими труднощами ви зіткнулися під час зйомок? Що для вас було найважчим?
Емоційно важко завжди. Історії пацієнтів не залишають байдужими ні наших глядачів, ні нас. Іноді важко буває фізично, адже зйомки можуть тривати дуже довго.
На проєкті з героями працюють психологи, які допомагають їм упоратись із переживаннями. А ви працюєте під час зйомок з психологом, коли дуже важкий пацієнт або важкий день?
Ні, я не звертався по професійну допомогу до психолога жодного разу. Але не тому, що мені це не потрібно, а просто я знаходжу цю допомогу в книгах, фільмах, у церкві, в бесідах з друзями.
Більшість людей із дитинства бояться лікарів. Як привчити свою дитину, що лікар — це друг і його не варто боятися? Щоб у дорослому віці вона відвідувала лікарів для профілактики, а не лікувала вже запущене захворювання…
Саме для цього потрібен наш проєкт. Ми показуємо на яскравих прикладах те, як треба поводитися, а як — ні. І що відбувається, коли ти не дбаєш про своє здоров’я.
Як привчити дитину? Потрібно розмовляти з нею. Необхідно розуміти, що дитина — це наша маленька копія, якщо ми хочемо виховати її правильно, ми повинні виховувати насамперед себе. Щоб дитина не боялася лікаря, потрібно самому вчасно звертатися до стоматолога й інших фахівців.
Наскільки важливе позитивне мислення під час одужання?
Справді, все залежить від того, як людина налаштована. Це важливо не тільки в плані одужання і здоров’я, а й якихось досягнень, поставлених перед собою. Негатив призводить до того, що людина захворює, а позитив допомагає хворому одужати, а здоровому — залишатися здоровим. Позитивне мислення дуже важливе і потрібне.
Є дослідження, яке показує, що якщо хворий відчуває симпатію до лікаря, який його лікує, він одужує швидше. Це можна також стверджувати щодо стосунків «пацієнт ― лікар» протилежної статі. Якщо жінка-лікарка подобається пацієнту або чоловік-лікар — пацієнтці, то процес одужання прискорюється на 15%.
Читайте нас також у Viber и Telegram СТБ.
