Кого Ольга Мартиновська запрошувала до себе на роботу і що думає про Яну Балог: інтерв’ю із суддею «МастерШеф»
Ольга Мартиновська ― справжній приклад сильної та впевненої в собі жінки. У свої 31 Ольга ― управителька і співвласниця ресторану в Парижі, бренд-шефиння ресторану в Києві, мама, переможниця і суддя найпопулярнішого кулінарного шоу країни «МастерШеф». Читайте інтерв’ю з Ольгою Мартиновською просто зараз!
Більше на тему: Переможниця Мастер Шеф 10 – Яна Балог
Сьогодні закінчився 10 сезон проєкту «МастерШеф», у якому здобула перемогу Яна Балог. Що ви про неї думаєте?
Були періоди, коли я сумнівалася в Яні Балог… А як сумнівався Володимир! Але вона змогла довести всім, що достойна бути переможницею 10 сезону шоу «МастерШеф»!
Чи не думали ви покликати когось із учасників працювати до себе в ресторан?
Я спілкувалася і досі спілкуюсь із Валіком Брайчуком. Він тоді, на жаль, дуже рано залишив проєкт. Він хотів поїхати на стажування до нас у Париж. Також я писала Едику Канаряну, щоб і його запросити на роботу. Мені чомусь хотілось, щоб ця творча людина ще більше розкрилася від асортименту того продукту – навіть не того, що в магазинах чи на ринках лежить, а з його нюхом і любов’ю до лісу, до дикого, до моря, — то там для нього простір був би просто необмежений. І я його запрошувала, ми спілкувались, узгоджували моменти, деталі, як це можливо влаштувати… І стукнув карантин! То про що далі можна спілкуватись? Сам не знаєш, що буде завтра.
А що для вас «МастерШеф»?
Нове життя абсолютно. Нова я — та, яку шукала, якої не вистачало до «МастерШеф». Я тоді бігала між професіями, обирала, і в іншій країні жила. І весь час було щось не те. А «МастерШеф» став тією точкою відліку, де я зрозуміла, що ось вона ― моя справа, моє місце в цій професії. Я нарешті видихнула і відчула себе щасливою. Те, що було далі, як воно змінювалось, — це було супертяжко… Але це відчуття щастя і потрібності соціуму, планеті, що ти недаремно живеш, ― воно супроводжувало весь цей шлях і досі супроводжує. Тому для мене це реальне пізнання себе щасливою на своєму місці.
А ви пам’ятаєте момент, коли вас запросили бути суддею в шоу «МастерШеф»?
Я, звісно, одразу подумала: «Боже-е-е, невже, невже?!». І я так з радістю побігла на кастинг! І потім, коли мене вже затвердили, я була в Парижі в розпалі вечірнього сервісу. Мені зателефонували, і тут я і зраділа, і злякалась. Тому що я тільки-но налагодила життя у Франції: дитина в садочку, няня, робота нормальна, оточення, квартира… І я розумію, що мені потрібно буде зриватися зараз, летіти на 2―3 чи 4 місяці. А що потім? Що далі? А вийде в мене чи ні бути суддею? Ніби затвердили, але час покаже. І що я, може, втрачу там, у Франції, своє місце? Були дуже змішані відчуття. А от коли настав перший день зйомок, і я сіла на стілець, зайшли учасники, я заговорила і зрозуміла, що у мене не трусяться пальці, не підкошуються ноги, каблуки не відламуються, язик не заплітається… І я така: «Ух-х-х-х, таки це моє місце, все. Не піду, не встану!» Мені дуже сподобалось відчуття того, що мені не хвилююче, а реально сподобалось. Я кайфувала від Ектора, від Вови, від камери, від учасників, від запаху ― від усього!
У 10 сезоні шоу «МастерШеф» ви були дуже доброю суддею, яка завжди допомагала учасникам. Самі хотіли би знову відчути ті самі емоції? Емоції участі?
Це було дуже страшно! Коли я була учасницею, я з величезними очима і відкритим ротом дивилася на Таню Літвінову, вона була наче богиня. Ми ж не спілкувалися поза конкурсом, а на конкурсі завжди дистанція є. Ектор – то взагалі був страх… Одного разу в сомережах я побачила повідомлення від Ектора Хіменеса-Браво ― це вже коли я перемогла — ви що, я наче зв’язалася з небом! На той час мені так здавалось. І я не допускала навіть у своїх найсміливіших мріях, що хотіла би зайняти місце Тані. Мені хотілося бути такою ж класною, бо вони здавались реально крутими: у професії, красиві, вбрані, з подачею… Але це просто людиною мені хотілось би бути такою класною. А те, що я стану суддею… Ні, я навіть досі іноді соромлюсь.
Більше на тему: Ектор Хіменес-Браво: про 10 сезон шоу «МастерШеф», Яну Балог та роботу з Ольгою Мартиновською
