Ми з України: Акушерка з Маріуполя півтора місяці приймала пологи під бомбардуваннями
У новій рубриці «Ми з України» щоденного дайджесту «Все буде добре» ми розповідаємо про Тетяну Соколову. До війни вона працювала акушеркою у пологовому будинку №2 у Маріуполі. Вона не покинула своїх пацієнток і після 24 лютого, коли російські війська вторглися на територію України та почали обстрілювати українські міста.
Video: Ми з України: Акушерка з Маріуполя| Все буде добре
Півтора місяці вона продовжувала приймати пологи в Маріуполі — під цілодобовими обстрілами та авіаударами, без світла, води та опалення у зруйнованій будівлі. За цей час у її підвалі з’явилися на світ 27 малюків. Усі ці півтора місяці Тетяна робила фотографії того, що відбувалося у Маріуполі та у пологовому будинку, щоб світ знав правду про війну в Україні.
Коли частина міста перейшла під контроль російських військових, вони почали змушувати медиків із пологового будинку виїхати до Росії. Тетяні вдалося пройти фільтрацію та виїхати на підконтрольну Києву територію. На жаль, під час “фільтрації” акушерку змусили видалити усі фотографії, зроблені за часи війни.
Більше на тему: Ми з України: Людмила з Харкова провела операцію на вулиці під обстрілами
Війна прийшла у моє життя, коли я була на роботі. О 5:30 ранку у пологовому будинку пролунали сильні постріли. Було незрозуміло, що відбувається. Посипалися шибки. Я повернулася на зміну другого березня. Більше за нас уже ніхто не змінював. У підвальному приміщенні організували пологовий зал, операційну, передпологову. Без світла інструменти стерилізувати не було чим. Ми їх просто випалювали на спирту. Дуже холодно. Головне завдання було зігрівати новонароджених.
Жінки народжували, молоко у них з’являлося на другий-третій день, а малюків весь цей час треба чимось годувати. Штучного дитячого харчування не було. Ті жінки, у яких уже прийшло молоко, годували чужих немовлят. Народження цих 27 дітей у підвалі – це перевага життя над смертю. Вони рятували нас, давали нам надію, допомагали нам жити.
Після одного з авіаударів до нас військові на ношах доставили двох важких жінок. В однієї жінки було розірвано тканини на ногах. Другу звали Віка. Пошкоджені уламками руки, ноги та невелика рана на животі. Віка непритомніла, падав тиск. Тоді вперше в підвалі ми зробили кесарів розтин. Коли зашивали, скінчилась солярка. Зашивали із телефонними ліхтариками.
Більше на тему: Ми з України: історія комунікаційниці лікарні Охматдит
