Микита Балєв зіграв маленького маніпулятора Марка в серіалі «Здамо будиночок біля моря»
В ліричній комедії «Здамо будиночок біля моря» юний актор Микита Балєв виконав роль Марка — молодшого сина в одеському сімействі, який дуже винахідливо маніпулює усіма родичами. Микита зізнався, що в реальному житті він не маніпулятор і не шантажист, як його герой. Як же йому вдалося вжитися в роль і як проходили зйомки серіалу «Здамо будиночок біля моря» — читайте в ексклюзивному інтерв’ю від stb.ua.
Більше на тему: Шоуранер серіалу «Здамо будиночок біля моря» розповів про прем’єру
Микито, як давно ти граєш? Скільки вже ролей у твоєму послужному списку?
Я знімаюся в кіно не так вже й давно — з 9 років. На екран я потрапив випадково, завдяки моїй мамі. Вона одного разу знайшла онлайн-сервіс для проведення кастингів, де заповнила анкету з моїми даними. Через місяць їй надійшло повідомлення, що потрібно прийти на кастинг, який закінчувався через дві години. А мама і я були в різних кінцях міста! Я як зараз пам’ятаю: ми біжимо на кастинг, запізнюємося, і до всього мама в поспіху переплутала вулицю, а потім ми ще й не могли знайти будинок. У мами закінчилися гроші на телефоні, тому ми не мали можливості зателефонувати і запитати, куди йти. Врешті-решт ми все-таки потрапили на кастинг і мене одразу затвердили. Так я почав зніматися. У моєму послужному списку вже 12 фільмів: є головні ролі, ролі другого плану та епізоди. До того ж два повнометражні фільми, які будуть показувати в кінотеатрах цього та наступного року.
Чим же тебе зацікавив серіал «Здамо будиночок біля моря»?
По-перше, це перший проект, де у мене було стільки ж знімальних днів, як і в дорослих акторів. І також це мій найдовший проект, який тривав шість місяців. По-друге, «Здамо будиночок біля моря» — фільм про одеську сім’ю, а Одеса — це місто гумору. Значить, там мало бути багато смішних ситуацій у житті акторів і, зокрема, в житті Марка, мого героя. Ну, і по-третє, це добрий сімейний серіал, в якому кожен глядач знайде для себе щось цікаве, а, можливо, впізнає себе в комусь із героїв.
Більше на тему: Юлія Гершаник розповіла про свою героїню в серіалі «Здамо будиночок біля моря»
Як проходив кастинг? Наскільки тобі було складно?
Кастинг проходив у кілька етапів. Спочатку я розповів про себе та про свій досвід зйомок. Потім була проба, на якій програвали повністю сцени з фільму. Все це знімалося на камеру (чесно кажучи, це було для мене вперше). Одна сцена була з бабусею і друга — з моїм кіношним братом. Так само проходили й останні проби, але вже з іншими акторами.
Микито, чи був ти раніше в Одесі? Тобі знайомий одеський гумор?
Так, звичайно, я був раніше в Одесі і не один раз! Там жила моя тітка, і ми їздили до неї в гості. Там я вперше побував в аквапарку, мені тоді було чотири чи п’ять років. Одеський гумор мені дуже добре знайомий: він відрізняється своїм неповторним колоритом. Такого, як в Одесі, ніде більше не почуєш і ні з чим не переплутаєш!
Розкажи про свого героя Марка. Чи близький він тобі за духом?
Мій герой Марк — дуже розумний і винахідливий. Крім того, він ще й дуже хитрий хлопець. Марк завжди знає, чого хоче та як це отримати. Ось, наприклад, тільки він один з усієї родини знає таємницю своєї бабусі та користується цим. Марк її шантажує і отримує за мовчання грошову винагороду.
Чи близький він мені за духом? З одного боку, так, тому що я теж знаю, чого я хочу і як цього досягти. До того ж Марк, як і я, дуже уважний та спостережливий, що допомагає йому робити певні висновки і використовувати їх у своїх цілях. Втім до шантажу я не вдаюся.
Чи складно було вжитися в таку нову для тебе роль?
На перших порах, я думаю, кожному акторові складно вжитися в нову роль, адже вона не схожа на всі попередні. Герой зовсім інший, зі своїм характером, думками та вчинками. Я намагаюся зрозуміти і відчути зсередини, яким він має бути, як повинен поводитися і мислити. Спочатку в цьому складно розібратися, але потім я потихеньку вживаюся в роль і стаю одним цілим зі своїм героєм.
Як ти налаштовуєшся перед виходом у кадр? Чи є якісь секрети?
В принципі, ніяких секретів немає, я просто входжу в кадр і намагаюся зробити все якнайкраще, уважно слухаю поради режисера. Ще для мене дуже важлива підтримка близьких людей на знімальному майданчику. В основному на зйомках завжди мене супроводжує мама та налаштовує на те, що все вдасться.
Розкажи про знімальну групу та атмосферу на майданчику. Чи було комфортно працювати з колегами?
Атмосфера на знімальному майданчику була теплою та доброзичливою. Асистент з акторів — Лера — дбала про мене, як старша сестра. Через моє кучеряве волосся вона мене називала Макарошкою, а потім і вся знімальна група підхопила це прізвисько. З колегами-акторами я дуже здружився, і ми стали дійсно однією сім’єю. З моєю кіношною бабусею, Вірою Іллівною Кавалєровою, і моїм кіношним братом, Гошею Петренком, ми потоваришували ще на пробах. З усіма іншими акторами — в процесі зйомок.
Було дуже приємно, коли на мій день народження мої кіношні мама і тато, Олеся Пухова та Анатолій Зіновенко, написали мені «З днем народження, сину», а моя кіношна сестра, Юлія Гершаник, написала «З днем народження, мій молодший брате». Я досі підтримую з ними теплі та дружні взаємини.
Згадай, які веселі моменти або форс-мажори траплялися на зйомках?
Я думаю, що на кожному проекті є веселі моменти та різні ситуації. Зйомки в цьому проекті затягнулися, і ми знімали літо вже восени, коли було холодно. У перерві між дублями мама накидали на мене теплий халат, щоб я зігрівся. І ось коли мене покликали знову в кадр, я так і пішов у халаті! А повинен був бути в шортах і футболці, але потім я зрозумів, що ми знімаємо літо.
Зйомки тривали довго, і я паралельно мав ходити до школи. Уроки ми з мамою робили і дорогою на зйомку, і на зворотному шляху, і в перервах між сценами. Іноді я йшов на кілька уроків, а потім їхав на зйомки. Так, одного разу я забув свій шкільний рюкзак на знімальному майданчику. Вранці треба було знову йти до школи, а рюкзака з книжками та зошитами немає! Тоді татові довелося рано-вранці їхати по рюкзак.
Також якось я вивчив слова тільки до двох сцен, а не до трьох. Зазвичай вибірку скидають мамі на пошту, а вона вже пересилає мені. І ось вже на зйомці мама мені каже, що сцени три! Виявилося, я не переглянув вибірку до кінця. Але, на щастя, у мене хороша пам’ять, тому в перерві між дублями я екстрено підготувався та швидко вивчив слова до сцени.
Більше на тему: Анатолій Зіновенко: Зізнаюся, я давно так не сміявся!
На твій погляд, яка основна думка фільму «Здамо будиночок біля моря»?
Основна думка фільму — показати глядачеві життя простої, небездоганної та водночас веселої одеської сім’ї, з її проблемами та радісними подіями. Можливо, глядачі впізнають себе в героях цього серіалу. Вони сваряться, миряться, плетуть інтриги один проти одного, але врешті-решт вони залишаються однією дружною сім’єю. У кожного з героїв свої характери, захоплення та бажання. Все це робить фільм цікавим та інтригуючим, а вчинки героїв — непередбачуваними. Також глядач переноситься в теплу та сповнену гумору Одесу, а це особливе колоритне місто! Той, хто одного разу там побував, обов’язково захоче туди повернутися. І якщо у когось поки не виходить з’їздити в Одесу, то за допомогою цього фільму вони туди перенесуться.
Єва Ніколаєва
Дивитися онлайн: Здамо будиночок біля моря 18 серія від 19.09.2018
