У 10м класі дівчинка заявила мамі: «Їду до Москву поступати на акторський факультет в кращий театральний ВУЗ світу – школу-студію ім. Немировича-Данченка при МХАТ. І все! Й не сперечайтеся і не заперечуйте мені. Я їду!» Звичайно, це для батьків було як грім серед ясного неба, але мама знала, що з самого першого класу Таню в школі називали «наша актриса», адже всі вечори й концерти вела саме вона. Ходила у гурток художнього слова в Палаці піонерів та гурток танців у Будинок вчених.
Мама Тетяни Шеліги не скалічила мрію дочки, а підтримала її. Коли її після вступу запитували: «Скільки ви заплатили?», вона гордо відповідала: «Та що ви говорите !? Тетяна навіть не знала, в який бік відчиняються двері школи-студії МХАТ».
Це й в прямому, і в переносному значенні слів було правдою.
«Я смикала двері не в ту сторону. Олег Табаков, який тоді проходити сказав: «Дівчинка, щоб сюди вступити, штовхайте двері в іншу сторону». Благословив », – згадує Тетяна Леонардівна.
Першу свою роль вона зіграла на другому курсі. Це була роль Капочки в спектаклі «Святковий сон до обіду» (з трилогії про Бальзамінові) Островського в постановці народного артиста СРСР В.Я. Стоніцина. Художнім керівником курсу був професор В.К. Монюков. Він, на думку актриси, входив у десятку кращих педагогів світу з акторської майстерності.
«Після навчання й перших фільмів у Москві я цілих 23 роки на запрошення працювала в Севастополі, в російському драматичному театрі ім А.В. Луначарського, а потім 15 років на запрошення режисера М.Ю. Резніковича в Національному Академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки у Києві, де і отримала звання Заслуженої артистки України», – розповідає актриса.
У 1995-2010 року була актрисою Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки.
Заслужена артистка України (2010).
Зараз у театрі Тетяна не працює. Багато знімається у фільмах. За це дякує Богові! Він не забирає у неї улюблену професію:
«Я – комедійна, гострохарактерна актриса. Обожнюю своє амплуа. Нехай глядачі посміхаються й сміються!»
Найбільш відомі роботи в театрі:
1.Лізонька в «Лихо з розуму» Грибоєдова.
- Варя Иволгина в «Ідіот» Достоєвського.
- Звездінцева в «Плоди освіти» Л. Н. Толстого.
- Поліна в «Чайка» Чехова.
- Марія в «Наш Декамерон» Радзинського.
- Донна Клотільда в «Фердінандо».
- Івонна в «Страшні батьки» Ж. Кокто.
- Макеевна в «Кадриль».
- Нанда в «Трохи ніжності» А. Ніколаї і т.д.
Багато знімалася йзнімається у кіно: Катерина II в «І світ мене не впіймав», «Ніч питань», «Атлантида», «Ліки для бабусі», «нахаба», «Хованки», «За двома зайцями» (ремейк), серіал «5 хвилин до метро» (Антонівка).
Коли отримала запрошення зніматися у проекті «Коли ми вдома» на СТБ, довго не роздумувала.
«У скетчах працюю вперше, але це моя справа – робота гострохарактерної комедійної актриси. Та й знімальна група, на чолі з Максом Литвиновим й Антоном Щербаковим, мені дуже імпонує. Сподіваюся, і вам всім буде цікаво. За кілька хвилин зуміти розповісти смішну історію так, щоб глядачеві було цікаво й смішно – ця робота вимагає вищого пілотажу акторської майстерності (хоча з першого погляду здається – що тут важкого?) Тут, як ніде, потрібен смак і міра, інакше вийде кітч. А ми знімаємо добрі й милі скетчі», – зазначила Тетяна Шеліга.