Серіали

Інтерв’ю з режисером серіалу «Мама»: про фільм, Донбас та війну

17 лютого о 20:15 на СТБ відбудеться прем’єра продовження драматичного серіалу «Мама» виробництва «Основа Фільм Продакшн». До Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні телеканал СТБ покаже, як далі розвивалась історія, події якої розгортаються на окупованому Донбасі. Редакція сайту телеканалу СТБ поспілкувалася з режисером довгоочікуваного серіалу Тарасом Ткаченком. 

Мама: ексклюзивне інтерв'ю з Тарасом Ткаченком

Більше на тему: «Мама. Продовження»: кількість серій та графік виходу

Що вас підштовхнуло до створення цього проєкту? 

Ми всі не глухі, не сліпі, ми живемо в нашій країні, розуміємо, що відбувається. Навіть сьогодні вранці в новинах можна було прочитати, що двоє наших хлопців загинули на сході України. Це ж не припиняється, це ж щодня, те, що ми сьогодні не побачили, не означає, що цього немає. І для мене цей проєкт важливий, це своє висловлювання стосовно того, що відбувається в країні. Можливо, це навіть якийсь певний сентимент, тому що в 2014―2015 роках доводилося бувати в тих краях на Луганщині, у тих місцях, про які ми зараз знімаємо.

Коли мені подзвонили і запропонували знімати цей проєкт, я, прочитавши синопсис на сторіночку, одразу зателефонував продюсерам, закричав, що це моє, рідне, дайте мені цей проєкт, дайте я буду це робити! Ось так сильно вчепився.

Що для вас означає війна? 

Це велике випробування для нас усіх. Випробування нас дуже загартовують. Ну, і звичайно, я жодного сентименту до тих, хто є нашими ворогами, не відчуваю. Я розумію, що там ― вороги, з того боку… У війні є тільки два виходи: перемога і поразка. Усе інше ― це не виходи. Тому, якщо я можу цим наблизити нашу перемогу, я буду це робити.

Як ви гадаєте, що об’єднує всіх українців?

Дуже складне питання. Хотілося б, щоб набагато більше нас об’єднувало. Відчуття того, що це наша земля. Відчуття того, що ми цю землю не хочемо нікому віддавати. Відчуття того, що ми не продамо себе за гірку копійку. І мені здається, що ті, хто себе вважає українцем, це ті, хто все-таки якісь свої шлункові інтереси ставить трошки нижче, ніж інтереси духовні, ось і все. Тобто ті, хто голосував шлунком, ті опинилися зараз за лінією розмежування і задоволені тим життям. Ті, хто голосував душею чи йшов за душею, ті сьогодні є по обидва боки лінії розмежування, але ті, хто тут, роблять усе для того, щоб це все припинилося, і ті, хто там, роблять усе можливе в їхній ситуації.

Звідки ви родом?

Я з Київщини сам, з Таращанського району. Просто так, щоб ви розуміли, у місті Тараща народився такий собі генерал-хорунжий армії УНР Володимир Сікевич, який у 1917―1918 роках звільнив Слов’янськ від російських військ і воював на Донбасі, відновлював український державний кордон на сході у 1918 році. Так що, бачите, можна сказати, що це якась спадковість. Те, що я з Київщини, не означає, що в нас люди сто років тому не боролися.

З чим у вас асоціювався Донбас до війни?

У людей з Донбасу є своя гордість, є свій патріотизм, є свій характер. І якщо говорити, скільки людей на сьогодні загинуло на сході України з різних регіонів України, то ми побачимо, що насправді «східняків» з Дніпропетровщини, з Луганщини, з Донеччини там буде не менше, а може, й більше, ніж людей із Західної України. Ці люди, може, не так багато говорять, більше мовчать, але дуже багато роблять. Цим людям треба теж вклонитися, вони віддають своє життя, вони воюють. Знаєте, ми воюємо за абстрактні якісь речі, тому що мій дім тут, а ці люди воюють за свій дім у буквальному сенсі цих слів. Це набагато важче, ніж нам.

Які слова підтримки ви сказали б хлопцям, котрі на війні, і їхнім матерям? 

Тут дуже складно сказати. Це дуже відповідальний для мене проєкт. Що можна сказати людині, у якої загинула дитина чи зникла дитина? Розумієте, тут будь-які слова просто зайві і дурні, і вони ніколи не передадуть усього того, що ця людина відчуває. Я просто відчуваю величезну відповідальність, розумію, що я маю бути дуже чесним у цій роботі, у цьому фільмі та зробити це дуже-дуже на совість. І тут слова зайві просто. Я обіцяю бути чесним у цій роботі.

Більше на тему: Ми говоримо правду: Олеся Жураківська про фільм «Мама. Продовження»

Читайте нас також у Viber та Telegram СТБ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте також

Дякуємо!

Тепер редактори знають.