Анастасія Цимбалару розповіла про зйомки у фільмі «Ворожка»
Зовсім нещодавно відбулася прем’єра серіалу «Ворожка», що виходить з понеділка по четвер о 20:15 на телеканалі СТБ. Акторка Анастасія Цимбалару розповіла про зйомки в серіалі «Ворожка».
Анастасіє, розкажіть про свою героїню.
Віка – експертка-криміналістка, вона працює в чоловічій компанії і, напевно, це накладає якийсь відбиток на її манери, стиль життя. Вона періодами вимоглива, категорична, сувора. Звикла досягати того, чого хоче. У неї досить-таки холодний і стриманий образ, але будуть моменти, де в ній можна буде розгледіти тонку і вразливу дівчину.
Це досить цікаво, бо настільки яскравий образ у мене вперше: щоразу смокі айз, щоразу зачіска. Та ми з командою вирішили, що це буде цікаво, якщо вона буде такою яскравою «плямою» в цьому чоловічому колективі. Це надає відчуття глядачу, що вона холодна та впевнена в собі дівчина, що завжди тримає себе. Мені як акторці це, звісно, подобається, бо щодня тебе приводять до ладу, чепурять, хоч би в якому вигляді ти приїхала – в кадрі завжди будеш виглядати чудово.
Як у Вікторії складаються стосунки з чоловіками-колегами?
Її з головним героєм, персонажем Антона Батирєва, пов’язують романтичні стосунки: вони давно разом та готуються до весілля. У них хороші теплі стосунки до того моменту, коли з’являється персонаж Іри Авдєєнко. Тоді вже починають відбуватися зміни в їхніх стосунках, що псуються. І вони намагаються разом їх урятувати і знайти вихід з цієї ситуації. З іншими персонажами Віка тримає дистанцію, суто робочі взаємини. З персонажем мого чоловіка Гриші Бакланова в неї взагалі жодних стосунків немає, навіть дружніх.
Як ви готувалися до ролі?
Перш за все, коли мені сказали, що я граю персонажа-криміналіста, я почала шукати в ютубі, в інтернеті будь-яку інформацію. Я дивилася відео, як поводиться криміналіст на місці злочину. Потім на майданчику мені вже вручили два великих кейси зі спецобладнанням, і я зрозуміла, що мені відео замало. Тому я домовилася про зустріч зі справжнім криміналістом, яка мені показала, яке обладнання для чого використовується, як це все працює. Вона мені подарувала книжку «Криміналіст на місці злочину», тому я все вивчила і намагалася ці навички застосовувати в кадрі. Я вже вмію знімати відбитки пальців, знаю, як працювати з трупом. Загалом, цікавий такий досвід.
Розкажіть про найскладніший знімальний день.
Напевно, найскладніший – це коли рік потому ми повернулися до зйомок. Це була вечірня натура, –12–13 градусів – щось таке, і я в максимально відкритому костюмі, на величезних підборах, усюди лід, ходити складно, пересуватися складно. Для мене, напевно, натурні зміни найтяжчі, бо утеплитися неможливо, від вітру себе неможливо захистити. А так у нас атмосфера приємна, дружня, тому я не скажу, що були якісь шалено складні зміни. Мені здається, що насамперед усе йде від режисера, а в нас він просто фантастичний. Я от як акторка в нього закохана просто, бо завжди спокій на майданчику. Він завжди знає, що він робить, що буде знімати. Ми приходимо в сцену ― і він розповість, що там було по обставинах, чим нам потрібно займатися. Хоч би які там були складнощі чи «провтики», це завжди все вирішується в мирному, дружньому тоні, і це дає таке відчуття впевненості, спокою. Далеко не кожен може так організувати творчий процес, щоб актори почувалися максимально комфортно.
Чим цей проєкт може зачепити глядача?
Передовсім це незвичайна історія – наче просто детектив, але з елементами містики, нечасто ми можемо бачити таке на екранах. А по-друге, це історія кохання, історія боротьби. І найкрутіше – це те, що в кожному персонажі можна буде побачити людський біль.
Чи є у вашого персонажа певна трансформація протягом серіалу?
Так, у такої стійкої і впевненої в собі Вікторії ми зможемо побачити момент «відтавання». У ній буде проявлятися жіночність, трагедія, біль. До кінця проєкту вона має перевтілитися в зовсім іншу людину. Крута трансформація.
Опишіть проєкт одним словом.
Боротьба.
Опишіть свого персонажа трьома характеристиками.
Стримана, впевнена, чуттєва.
Більше на тему: «Ворожка»: сюжет нового серіалу
Дякуємо!
Тепер редактори знають.