Топ-10 незамінних спецій грузинської кухні від Сергія Денисова
Спеції – це душа будь-якої страви грузинської кухні. Чого тільки варті незрівнянні поєднання різних пряних трав. Амбіційний і харизматичний переможець «МастерШеф»-9 Сергій Денисов народився в Батумі. Він як ніхто інший тямить у спеціях. Читайте топ-10 найпоширеніших і незамінних спецій грузинської кухні від Сергія Денисова в матеріалі.
Уцхо-сунелі
У спеції є й інші назви – блакитний буркун, гуньба блакитна. Уцхо-сунелі перекладається як «чужий» або ж «незнайомий». Так ось, саме уцхо-сунелі і є всім відомою спеціэю хмелі-сунелі.
Всі вже звикли, що суміш різних спецій – це автоматично хмелі-сунелі, але насправді це не зовсім так. Хмелі-сунелі – це різні сухі прянощі.
А ось уцхо-сунелі – це грузинська пряність, яка дає той самий яскравий, унікальний смак Грузії.
Шафран
Шафран імеретинський – це по суті лікарська рослина. У грузинській кухні шафран відповідає за горіхові соуси. Сергій Денисов любить додавати її в бульйони та інші страви. Часто за мелений імеретинський шафран видають куркуму, тому кулінар радить купувати цілі пелюстки. Існує дуже багато різновидів шафрану, але тільки з чорнобривця роблять імеретинський шафран. Хоч вони і схожі, але замінити один одного не можуть.
Кінза
«Тут і сказати нічого. Без кінзи не обходиться жодна грузинська страва. У Грузії вживають кінзу у всіх видах: свіжу, сушену, насіння», – коротко розповів Сергій.
Базилік
Рехані, реган, базилік… Зелений або фіолетовий – це ще одна зелень, яку обожнюють не тільки в Грузії, але і в Італії, Греції, Іспанії та інших країнах. Не дарма кухні цих країн і схожі. Зростаючий у багатьох жителів Грузії на підвіконні в горщиках, свіжий або сушений базилік, дарує незабутній смак і аромат, а особливо у поєднанні з томатами.
Сванська сіль
Сванська сіль – одна з найулюбленіших спецій Сергія. В світу є різні види ароматної солі: горіхова, адигейська, лимонна, байонська і ще безліч інших. Основа основ свансько солі – часник і сіль, а далі суміш доповнюється шафраном, уцхо, коріандром і гострим перцем. Але, як то кажуть, скільки будинків, стільки і варіантів.
Тархун
«Тархун або ж естрагон… У мене відразу ж асоціація з весною, і звичайно ж, з одним з улюблених напоїв. Чому асоціація з весною? Все тому, що на Великдень усі роблять святковий чакапулі, основою якого і є тархун. Тож естрагон в Грузії їдять і з сиром, і роблять ароматний напій», – ділитися Сергій Денисов.
Іспанахі
Іспанахі більш відома нам під іншою назвою – селера. Вона володіє надзвичайно сильним ароматом. Селера буває 3 видів: кореневою, стебловою і листовою (ніахурі). У Грузії ніахурі називають те, без чого не можна уявити справжнє лобіо.
«А яке лобіо, звичайно, без кондарі або чабра. Яскравий, пряний, ароматний, все, що потрібно для кучмачі, оджахурі і зеленого лобіо».
Зіра і Барбарис
«Я використовую зіру для баранини і м’ясних страв. А в Грузії в основному її використовують для кубдарі.
Коцахурі більш відомий як барбаріс. Тут довго нема про що говорити: хашлама, кебаби, інші м’ясні страви, і звичайно ж, соус коцехурі».
Джонджолі
Джонджолі – мариновані пуп’янки квітів. За смаком вони нагадують щось на зразок каперсів, тільки більш кислі, і з часткою квіткового присмаку. Сергій Денисов однозначно радить скуштувати. Продають їх вже маринованими, потрібно тільки трохи віджати від маринаду. У поєднанні з домашнім маслом і цибулею смак джонджолі моментально перенесе вас в сонячний і квітучий квітень ближче до гір.
Нігозі
Нігозі – це всім відомі волоські горіхи. Основа грузинської кухні, і головна відмінність від інших у світі полягає у тому, що горіхи вживаються буквально всюди: супи, соуси, салати, десерти, до птаха, в м’ясних і рибних стравах.
