Допомога психолога: Як підтримати близьку людину, яка повернулася з передової, та як допомогти їй адаптуватися до нормального життя?
Українські військові на передовій звикають до адреналіну та польового способу життя. Коли вони повертаються додому, близькі можуть допомогти їм адаптуватися до звичайного життя. У новій рубриці щоденного дайджесту «Все буде добре» — «Допомога психолога» — Світлана Арефнія пояснила, як спілкуватися з близькими, які повернулися з передової.
Бухгалтерка Ірина з Києва розповіла, що її брат служить у ЗСУ в гарячих точках. Вона переживає, чи зможе допомогти йому адаптуватися до звичайного життя, коли той повернеться додому. Ірина щодня підтримує родича, проте не розуміє, як правильно з ним спілкуватися.
Як поводитися з близькою людиною, яка повернулася з передової та як допомогти їй адаптуватися до нормального життя
- З’ясуйте, які зміни відбулися з близькою людиною, яка щойно повернулася з передової.
Посттравматичний стресовий розлад з’являється у 2-4 % людей. Однак, людина на передовій набуває дуже складного психологічного досвіду. Тому переходячи в мирне життя, де спокій, вона буде поводитися по-іншому. Людина реагує на гучні звуки, є замкненою, швидко їсть. Коли ви визначите, які зміни відбулися, то зрозумієте, як діяти далі.
- Створіть усі умови для затишного й комфортного життя вдома.
Військовий мріє про своє ліжко, їжу, про обійми та спокійне домашнє життя.
- Не навантажуйте справами та не вимагайте уваги до себе.
- Висловлюйте подяку за те, що людина захищала країну.
Дайте людині визнання і розуміння, що вона робила це для сім’ї, країни, близьких.
- Ставтеся до близької людини як зазвичай.
- Не докучайте надмірною опікою.
- Запропонуйте свою підтримку.
- Розкажіть близькій людині про своє життя без неї.
Людина зрозуміє, що вона вже дома, і буде звикати, що повертається до мирного життя.
- Уникайте розпитувань про життя на війні.
Не повертайте людину у спогади.
- Вислухайте близьку людину, якщо вона захоче поділитися своїми переживаннями.
Зазвичай так роблять ті, у кого високий рівень переживання, і їм потрібно виговоритися.
- Не жалійте людину, яка воювала.
Військові не люблять, коли їх жаліють, адже це можуть сприйняти, як слабкість.
- Не сперечайтеся на тему війни.
- Залучайте близьких до побутових справ.
Це потрібно робити обов’язково. Якщо людині не вистачає адреналіну, вона починає агресувати.
- Обговорюйте плани на майбутнє.
З часом можна запитати про плани та мрії, щоб людина ділилася своїм баченням майбутнього. Для багатьох військових, які довго перебувають на війні, сенсом життя стає саме вона, тому треба допомагати шукати інший сенс.
- Запропонуйте допомогу психолога.
Якщо протягом адаптації виникають симптоми, які впливають на спілкування, на людину, ― тільки тоді треба звертатися до психолога.
Потрібна допомога психолога під час війни? Пиши у спеціальний чатбот у телеграмі @STB_dopomoha_psykholoha_bot і ставай героєм рубрики «Все буде добре».
