Допомога психолога: Що робити, якщо ваша дитина хоче долучитися до волонтерства?
Через напад росії на Україну 24 лютого сотні тисяч українців стали на захист Батьківщини зі зброєю. Не меньше людей стали волонтерами, щоб допомагати військовим, медиками, постраждалим від війни цивільним. Часто батькам-волонтерам хочуть допомагати їхні діти. У новій рубриці щоденного дайджесту «Все буде добре» — «Допомога психолога» — Дмитро Карпачов розповів, що робити, якщо ваша дитина хоче долучитися до волонтерства.

Підліток Денис з Миколаївщини розповів, що його мама ― волонтерка, яка рятує тварин. Він також хоче працювати з нею, однак мама проти. Денис попросив пояснити його мамі, що він теж прагне допомагати.
«Це дуже добре, що в тебе є бажання допомогти мамі, але мені здається, що справа не в тому, що мама не хоче твоєї допомоги. А в тому, що зараз у Миколаївській області не дуже безпечно. І якщо ти поїдеш із мамою, то, скоріше за все, вона буде хвилюватися і замість того, аби зосередитися на прямій волонтерській діяльності, буде ще думати про те, як би вберегти її дитину. Тож треба з розумінням поставитися до небажання мами наражати тебе на небезпеку», ― звернувся Дмитро Карпачов до хлопця.
Що робити, якщо ваша дитина хоче долучитися до волонтерства
- Уникайте фраз «ти ще замалий», «іди вчись». Цим ви знецінюєте дитяче бажання допомагати.
- Оберіть безпечний спосіб допомогти ― наприклад, не їхати в небезпечні місця, а координувати вас із дому.
Якщо дитина бажає допомогти вам у ваші волонтерській діяльності, а ви розумієте, що те, чим ви займаєтеся, може бути небезпечним для її життя або психіки, краще залучити дитину до іншого способу вам допомогти: шукати інформацію в інтернеті, готувати вас або координувати з дому. Адже волонтерська діяльність полягає не тільки в роботі в полі, а включає також планування, забезпечення роботи та інше.
- Уникайте того, щоб ваша дитина бачила мертвих людей і тварин.
Дитяча психіка не підготовлена до того, щоби бачити смерті. Тому варто подбати, щоб дитина не бачила тіл мертвих людей або тварин.
- Чесно поясніть дитині, що ви не берете її з собою не тому, що вона не впорається, а тому, що ви будете хвилюватися.
Не треба казати, що ви не впевнені в дитині, що вона щось не вміє або не зможе. Будьте відвертими і зізнайтеся, що будете за неї хвилюватися, ― вона із завданнями впорається, а ви через хвилювання ― ні. Дитині так буде простіше прийняти відмову, адже ви в ній не сумніваєтеся, а сумніваєтеся в собі.

Потрібна допомога психолога під час війни? Пиши у спеціальний чатбот у телеграмі @STB_dopomoha_psykholoha_bot і ставай героєм рубрики «Все буде добре».