Ця героїня створена для мене: акторка Ольга Чернявська про свій дебют у серіалі «Лікарі»
Від шкільних вистав до головної ролі лікарки Вовк у серіалі «Лікарі» на СТБ: акторка Ольга Чернявська розповіла, як музика привела її до театру, а театр — до кіно. Про перші кроки на сцені, боротьбу з медичною термінологією та сюжетну лінію, що відгукується в серці завдяки особистим переживанням, — у відвертій розповіді акторки.
Як Ольга Чернявська стала акторкою
Я ніколи не мріяла стати акторкою — грала на баяні, домрі, співала у хорі. Але шкільні вистави та КВНи закохали мене у сцену. Так уперше зрозуміла: це моє!
Я вступила на домру в музичне училище, а наступного року — на театральний факультет. Це був шалений час: вдень музика, ввечері — сцена. І саме тоді я відчула смак професії.
– У 2005 році я вперше вийшла на сцену Полтавського академічного театру імені Миколи Гоголя. Там я провела 18 років, зіграла десятки різних ролей і справді виросла як акторка.
Ольга Чернявська про серіал «Лікарі»
Спочатку мене запросили записати відеопробу, далі були партнерські проби в Києві. Очікування… і нарешті дзвінок: «Ви затверджені!» Цікаво, що на пробах я грала з іншим актором, але в серіалі моїм напарником став Олександр Пилипенко. Тепер у нас настільки щільний графік зйомок, що ми майже не розлучаємося. І знаєте, ми справжній дует: достатньо лише одного погляду, щоб зрозуміти, що робити далі.
Ми з моєю героїнею дуже схожі. Вона — вольова жінка, не боїться приймати складні рішення й брати на себе відповідальність, аби врятувати людину. У неї загострене відчуття справедливості, вона чуйна й емпатійна. І я така сама.
– Ще одна спільна риса — діти. У мене двоє: син 21 рік і донька 14 років. Моя героїня виховує двох синів-підлітків, тож мені легко відчути її переживання й моменти радості чи хвилювання, пов’язані з дітьми. Моя героїня поєднує в собі людські та професійні якості, на які хочеться рівнятися. Її психологічні моменти мені легко даються, бо вони мені близькі. А ось медична термінологія — справжній виклик. Часом вона складніша, ніж будь-які скоромовки чи дикційні вправи, — зазначає акторка.
– Для мене особливо щемливою є сюжетна лінія моєї героїні з чоловіком-військовим. Мій чоловік, Богдан Чернявський — заслужений артист України, режисер і педагог, який служить у 13-й бригаді оперативного призначення НГУ «Хартія», тож я добре розумію емоції, переживання й моменти підтримки, які показані у серіалі. Ця роль важлива для мене не лише як акторки, а і як дружини, — наголошує Ольга.
Найважче для мене в серіалі — відчути справжню відповідальність лікаря. Перший раз, коли ми знімали операційну, я була вражена тим, наскільки правдоподібно художники відтворили операційне поле. Я так розхвилювалася, що перед очима все попливло. А взагалі, коли я занурилася у роль глибше, я ще більше зрозуміла, наскільки складна й відповідальна професія лікаря. Я відчуваю ще більшу вдячність і повагу до всіх людей у цій сфері — і в тилу, і на фронті.
Як присідання врятували зйомку
А один із найпам’ятніших моментів зі зйомок стався буквально кілька днів тому: після безсонної ночі обстрілів режисер привів нас у робочу форму дуже простим, але ефективним методом — присіданнями. І це дало чудовий результат, — згадує акторка.
Озвучування: ще одна любов у творчості
Я почала з озвучування документальних фільмів — і відразу закохалася в цю справу. Зараз продовжую працювати з голосом: нещодавно ми озвучували підручник для школярів 9-го класу. Це було цікаво й відповідально. А моя мрія — дубляж. Дуже хочу озвучувати мультики та фільми.
