День слов’янської писемності і культури 2023: що дали нам Кирило і Мефодій?
У День слов’янської писемності та культури 2023 STB.UA вирішив зібрати найцікавіші факти про святих Кирила і Мефодія. Що нам дали ці святі? Чому слов’янську писемність і культуру приурочують до Дня пам’яті цих людей? Читайте матеріал.
Отже, 24 травня в православному середовищі відзначається День пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – День слов’янської писемності і культури. Чому – начебто відомо багатьом, мовляв, брати придумали той самий алфавіт, яким ми користуємося зараз в українській мовах. Дехто може навіть назвати іконографію святих – поважні мудрі старці з сувоєм, на якому видно знайомі обриси букв. Адже тільки у Києві пам’ятників просвітителям два: на Михайлівській площі та на території Києво-Печерської Лаври. Також в Україні святі Кирило і Мефодій увічнені в бронзі у Мукачеві та Одесі. На тимчасово окупованих територіях – в Донецьку та Севастополі.
Більше на тему: Свята Трійця: значення християнського свята
Пам’ятник княгині Ользі, апостолу Андрію, Кирилу і Мефодію у Києві
Традиційне зображення обох фігур з книгами або сувоями досить спірне, оскільки існує думка, що науковою роботою займався тільки молодший брат – Кирило, а Мефодій завідував організаційними питаннями і проповідницькою діяльністю. До слова, Кирило за життя не був відомий під цим ім’ям. Він отримав його, прийнявши схиму незадовго до смерті у 869 році, а створення абетки прийнято датувати 863 роком. Звали вченого Костянтином на прізвисько Філософ, що явно вказувало на рід його занять. Згідно з житієм, він знав кілька мов і працював над перекладами.
Святі Кирило і Мефодій в Одесі, Мукачеві, Донецьку та Севастополі
Традиція називати сучасний алфавіт частини слов’янських мов кирилицею – цікаве непорозуміння. Відповідно до безлічі досліджень, Кирило, він же Костянтин, розробив глаголицю – теж слов’янський алфавіт, алеякий прижився лише у частини хорватів, і то до Другої світової війни.
Кирилиця і глаголицяПричина очевидна: мовою науки і православних богослужінь була грецька. Кирилиця на 70% повторює накреслення грецьких літер. Глаголиця не схожа на жодну європейську писемність і тому не закріпилася. Розробку накреслення кириличних символів нині приписують учневі Кирила Клименту Охридському, проте він використовував систему фонем (звуків) слов’янських мов, виділену попередником.
Тож називати 24 травня, День Кирила і Мефодія, Днем слов’янської писемності і культури цілком справедливо, але варто трохи глибше вивчити історичний фон. Дійсно, брати займалися складанням азбуки для освіти слов’янських народів – від болгар до русичів – за допомогою перекладів Біблії на рідні їм мови. А християнство і зокрема Святе Письмо – невід’ємна частина культурного коду сучасних слов’ян.
Як би там не було, День пам’яті Кирила і Мефодія 24 травня – чудовий привід привітати вчених-філологів і вчителів словесності із черговим професійним святом.
