Ігри, в які можна грати в укритті ― поради Світлани Ройз
Уже восьмий день триває російське військове вторгнення до України. Війська ЗСУ хоробро протистоять навалі, однак російська артилерія та авіація регулярно обстрілюють цивільні об’єкти в Україні. Люди проводять більшість часу в укриттях, щоб урятувати життя. Як розважити себе, чим зайняти дітей, у які ігри можна пограти в укритті ― порадила психологиня Світлана Ройз.

Постійна тривога і перебування у сховку можуть пригнічувати, тому не варто забувати про необхідність зайняти себе та відволіктися від деструктивних думок.
«Нам важливо пам’ятати, що аудіальний канал сприйняття під час гулу сирен в особливому навантаженні, потрібно його “зайняти”. А під час стресу ігри дітей можуть стати регресивними ― старші можуть знову грати в ігри малюків», ― наголосила психолог.
Що можна робити в укритті
- Співати хором.
- Кричати кричалки проти «утіпутіна» та російської армії.
- Слухати в навушниках аудіоказки та музику.
- Взяти з собою гітару, влаштувати для всіх концерт.
Чим зайняти тіло у сховищі
- Ліпити з пластиліну (зараз ліпити може бути ефективніше, ніж малювати).
- По змозі взяти з собою подушки, щоб зробити будиночок.
- Взяти з собою нитки, щоб довкола себе «прокреслити» коло безпеки.
- Робити оригамі.
- Збирати кінетичний пісок.
- Робити мотанки з хусточок і роздавати дітям в укритті.
- Вчитися жонглювати.
- Пограти в чарівні дотики: уявити, що тіло ― музичний інструмент і кожна частина тіла видає свій звук.
- Торкатися долонькою, а дитина співає, мукає, кукурікає тощо.
- Видувати мильні бульбашки.
- Рвати папір, а потім збирати з уривків колаж.
- Створити боулінг ― збивати будь-які предмети (дозволити порушити порядок).
- Кричати в «мішок для крику» або в стаканчик.
Веселі ігри в укритті

- «Я ― тварина». Показати жестом, позою, звуками тварину. Другий партнер по грі відгадує. (Образ тварини завжди «про життєвість»).
- «Докричатись до Місяця». Уявити, що треба крикнути послання космонавтам чи інопланетянам. Можна кричати з різних кутів кімнати одне одному, можна спрямовувати звук далеко-далеко.
- «Вдихнути хмарку». Уявити, що вдихнули хмарку, і видихнути її зі звуком, можна з грозою і блискавкою (тупаючи ногами).
- «Погода». Можна ходити, можна стукати подушечками пальців (краще нігтями): спочатку сонечко і легкий вітер (йдемо-стукаємо повільно, м’яко і тихо), потім вітер міцніє, починається дощ (йдемо швидше і тупаємо), дощ посилюється (тупаємо сильніше), злива (стрибаємо), гроза та ураган (стрибаємо, дмухаємо і кричимо), вітер заспокоюється, дощ стихає (поступово йдемо тихіше і повільніше). Закінчуємо «гарною погодою».
- «Клац-клац». Стукати зубами, ніби від холоду, потім показувати зуби, як мавпочки, шкіритись і гарчати, як тигри. Після цього перетворитися на людей.
- «Лети!» Дмухати одне на одного, як на перо. Дозволити собі дмухнути, щоб «здути» батьків з місця.
- «Штовхання». «Відштовхнути повітряною хвилею» батьків (партнерів у грі), зробивши жест руками. Вони «відлітають» від дитини.
- «Бій подушками».
- «Борці сумо». Засунути подушку під футболку і штовхатися, подушка пом’якшуватиме удар.
- «Шкрябалки та дряпалки». Нігтями «прошкрябати» малюнок у тісті, фользі, крупі. У пакет, що закривається, залити фарбу, дитина подушечками пальців і нігтями видряпуватиме візерунки.
- «Злий бобер». Придумати злу тварину і поводитися так, як, нам здається, може поводитися ця тварина. Потім перетворитися на добру тварину. Потім на людину.
- «Випустити пазурі». Показати, як тигреня шипить і показує пазурі, коли хоче захиститися. Потім перетворитися на людину.
- «У ціль». Зім’яти в руках папір і, як м’ячиком, влучити в ціль.
- «Буцалки так-ні». Буцатися руками чи головою, говорячи по черзі «так» чи «ні».
Настільні ігри для укриття
- Шахи.
- Шашки. Також їх можна збивати щиглями (нам потрібні «агресивні дії»).
- Будь-які настільні ігри.
- Карти.
- Що простіша (тупіша) гра, то краще.
- Розставляти доміношки і влаштовувати «ланцюгову реакцію».
Що малювати в укритті
- Мандали (візерунки), будиночки, веселки.
- Мрію.
- Найбезпечніше, захищене місце.
- Те, що хочеться робити одразу після війни.
- Розмальовки.
- Ангелів.
Ігри зі словами
«Мене діти в притулку навчили гри “Запитання”: один гравець ставить запитання ― другий має відповісти на нього запитанням; гра йде доти, доки хтось скаже речення без запитання (наприклад: Ти їв сьогодні? ― А чому ти цікавишся? ― Хіба це секретне запитання? і т.д.)», ― коментує Світлана Ройз.
Також можна пограти в такі словесні ігри:
- «Чотири слова» (дітям від 8 років можна запропонувати і 5―6 слів). Вибираємо 4 абсолютно не пов’язані між собою слова. Використовуючи їх, складаємо по черзі невелику розповідь.
- «Багато слів». Вибираємо велике слово. З його літер кожен на своєму аркуші складаємо та записуємо багато маленьких. (Діти можуть спочатку бути в команді з дорослими, а потім вони швидко стають самостійними гравцями.)
- «Малювання словом». Вибираємо «складне» для дитини слово, яке важко писати або вимовляти. Вигадуємо, що саме малюватимемо. Наприклад, намалювати фігурку кота, використовуючи лише загадане слово (пишемо його багато разів у різних площинах).
- «Навпаки». Говорити слова навпаки, не записуючи їх (наприклад, чайник ― кинйач, стіна ― анітс…).
- Написати врозкид на аркуші літери і з’єднувати їх лініями в слова.
- «Покажи слово». Один гравець загадує слово і показує його пантомімою.
- «Я загадав». Розповісти про загадане слово, не називаючи його (наприклад: «Я загадав білий, холодний, скрипить під ногами, тане…»).
- «Індукція ― дедукція». Гравець загадує предмет. Інші повинні його вгадати, ставлячи запитання, на які він може відповісти тільки «Так» або «Ні» (з дитиною можна почати із загадування тварин та частин тіла).
- «Остання літера». Кожен гравець каже слово, яке починається на останню літеру попереднього слова.
- «Рима». Називаємо 4 (або два) випадкові слова, на які шукаємо риму або з якими вигадуємо чотиривірші.
- «Літера». Називаємо слова лише на задану літеру (варіант для дорослих: слова-предмети на загадану літеру, які можна покласти у трилітрову банку).
- «Шукаємо схоже». Називаємо два випадкові слова і шукаємо, що їх може поєднувати.
- «Чарівна мова». Для дітей, які навчаються розбивати слова на склади. Розмовляємо, перед кожним складом додаючи додатковий склад (жи, ма, хрю….)
- «Нісенітниця». Говоримо початок речення, до якого потрібно вигадати абсолютну «нісенітницю», нереальне продовження.
- «Казка». Складаємо казку ― кожен говорить по реченню.
- «Асоціації». Один гравець називає слово, наступний ― свою асоціацію на це слово (дітям можемо пояснити: перше, що спадає на думку, коли чуєш це слово).
- «Це слово вміє…». Описуємо слово його «вміннями».
- «Картина». Називаємо слово і по черзі розповідаємо, яку «об’ємну» картину ми бачимо, коли вимовляємо це слово (наприклад, для одного гравця слово «чай» означає сім’я сидить за столом та розмовляє, для іншого ― чайна плантація та збирачі чаю, для третього ― стіл накритий скатертиною, грає музика, для четвертого ― чайна церемонія, для п’ятого ― людина сама стоїть біля вікна, насолоджуючись самотою і чаєм).
- «Антоніми». Називаємо слова і шукаємо до них антоніми.
- «Неіснуюче слово». Вигадуємо неіснуючі слова і що вони могли б означати мовою інопланетян.
- «Тарабарська мова». Розмовляємо одне з одним «тарабарською мовою», намагаючись по інтонації вгадати, про що кожен говорить.
Можна також використовувати мультики, ігри в телефоні, де задіяне просторове сприйняття ― типу тетрісу.