У День Незалежності України 2019 редакція сайту STB.UA радить подивитися фільм телеканалу СТБ «День Незалежності. Григорій Піпський». Кінострічка розповість вам історію героя битви під Крутами.
Більше на тему: «День Незалежності. Ігор Брановицький»: фільм, який варто подивитися в День Незалежності України 2019
«Поцілунок був дуже ніжним, я відчула себе маленькою дівчинкою, яку ще ніколи не торкався хлопець. Шкода, що цілувалися на прощання — він же потім помер. Мені сподобалось, тільки не кажіть нікому», — каже Оксана Данилова, у фільмі «День Незалежності. Григорій Піпський» грає головну героїню — Наталю, яка закохана у гімназиста Грішу, одного з героїв Крут.
Цю стрічку разом іще з 4 короткометражками зняли до Дня незалежності України у рамках спецпроекту каналу СТБ.
В Олега Коркушка немає дівчини — він у стрічці грає роль Гриші, а в мене — хлопця, тож ми могли б щось закрутити, — продовжує актриса. — Для наших героїв це перше кохання. Вона з багатої російськомовної сім’ї, він — гімназист, що збирається на фронт. Просить його не їхати, бо розуміє — хлопець помре. Деякі актриси, щоб заплакати, згадують особистий біль, а я повністю вжилася у роль і ледь стрималась, щоб не розревітися завчасно.
Керівник проекту, продюсер Тала Оніщук каже, що це художня стрічка, але заснована на реальних подіях. Фільм триває близько 20 хв.
У центрі сюжету історія самопожертви Григорія Піпського заради ідеї. Хлопець був одним з 4 сотень київських курсантів, які воювали проти 4-тисячного підрозділу Червоної гвардії Михайла Муравйова. Бій відбувся 16 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути. На той момент він учився у 7-му класі Кирило-Мефодієвської гімназії. Потрапив у полон до більшовиків, під час розстрілу почав співати гімн «Ще не вмерла Україна”. Тоді його тільки-но прийняли.
У стрічці ми зосередилися на людині, а не на події. Обрала жанр фільму-портрета. Хочу показати простих людей, для яких основне — переконання. Про біографію Григорія Піпського майже нічого не відомо. Цікаво, що у його житті було два розстріли. Першого разу пронесло: коли в село Мальговичі, де він жив, прийшла московська царська армія, Гриша вступився за глухого діда. До того чіплялися офіцери. Щоб покарати хлопця, вони своєрідно пожартували — вивели його на розстріл, а рушниці зарядили холостими набоями. Другий розстріл став фатальним.
В одному з епізодів він сам каже, що двічі куля мимо не пролітає. Той випадок дуже вплинув на його характер. Це найдорожчий проект з усіх 5 стрічок, які ми запланували зняти. Уявіть собі у 2016 році треба відтворити події 1917-го у місті, де майже нічого не збереглось.
Фільм знімали в казармах Київського військового ліцею Івана Богуна.
Гімназисти вирішують допомогти українському загону — збираються воювати. Всі вони молоді захоплені романтики. Як тільки взяли до рук рушниці, — вже й очі горять. До них приїхали батьки та рідні, щоб попрощатися, – розповідає режисер стрічки Анатолій Григор’єв, курячи дві сигарети одночасно. На ногах — білі шкарпетки у чорний горошок. — У цьому епізоді у фільм вривається війна. До казарм з лінію фронту прийшли юнкери — знесилені, брудні та поранені. Просять у хлопців підмоги. Наташа розуміє, що її коханого на війні можуть убити і впрошує хлопця поїхати в евакуацію. Він мовчить, а потім цілує дівчину. Обоє розуміють, що більше не побачаться.
Історичний реконструктор Андрій Швачко розказав, що консультував знімальну групу стосовно тогочасного одягу та змісту політичних гасел. Наприклад, як саме розмовляв Грушевський, підписуючи Третій універсал у Центральній Раді.
Підбирав форму кадебістів, одяг солдатів внутрішніх військ, а також ув’язнених. Виникали питання, як той одяг носили. В одних були погони, а в інші — ні, у когось комірець розстебнутий, а не можна. Цим питанням займаюся з 2008 року, вдома маю зібрані архіви. Брав участь у військово-історичній реконструкції бою під Крутами за часів Ющенка. Режисер питав, які гасла мають висіти у Центральній Раді. Думали, що «Слава Україні», але ні. Це гасло з’явилося пізніше, спершу було «За вільну Україну». Цей лозунг підкреслював — наша країна має йти самостійним шляхом, а не бути під владою Москви, як того хотіли Грушевський і Винниченко.
Фільм «День Незалежності. Григорій Піпський» дивіться на сайті СТБ: