Як отримати підвищення за місяць. Поради співробітника СТБ

Вікторія Скрипник зараз випусковий редактор проекту «Я соромлюсь свого тіла». А починала вона працювати сценаристом після навчання за програмою адаптації ТалантLive. Про особливості роботи на даному проекті, а також про свої професійні успіхи дівчина розповіла в інтерв’ю.

Віка, звідки вам стало відомо про ТалантLive?

З інтернету, я побачила оголошення. Насправді про школу я знала давно, а саме про своєму наборі дізналася з інтернету.

До участі у проекті у вас був досвід роботи за фахом?

Так, я займалася журналістикою, писала статті, публікувалася. Але на телебаченні до цього не працювала.

А що мотивувало вас заповнити анкету та пройти навчання за програмою адаптації молодих фахівців?

Чесно кажучи, я давно цього хотіла. У мене ще зі старших класів була божевільна мрія – працювати сценаристом, тому, власне, і пішла вчитися на журналіста. Тому що це більш широка спеціальність, ніж драматургія. Тобто, якщо журналіст може бути і сценаристом, то людина, яка має драматургічну освіту, рідше адаптується в журналістиці. Я цілеспрямовано йшла в програму адаптації спеціалістів на СТБ, щоб отримати роботу.

Дивіться також: Проходи обучение в ТалантLIVE и стань сотрудником СТБ

Ви відразу визначилися, в якому проекті хочете працювати?

Так, я відразу хотіла потрапити на проект «Я соромлюсь свого тіла», і пояснення цьому дуже просте: я з родини лікарів, мені медицина не чужа.

Чи складно було виконувати завдання, які давалися в ТалантLive?

Ні, навпаки я підходила до цього з ентузіазмом, у нас були прекрасні викладачі. У тому числі і керівник проекту, на якому я працюю зараз. Мені все подобалося. А те, що завдань було багато, – мені не в новинку, адже я поєднувала лекції в ТалантLive з навчанням у двох університетах (сміється).

Яке завдання для вас було найцікавішим?

Одне з найскладніших і найцікавіших завдань – це придумати три формати нових проектів, яких ще немає на нашому ТБ, і пояснити їх формулу, суть, яка повинна червоною ниткою проходити через випуски програми. В принципі, один такий проект складно придумати, а тут – три. І ось тоді всі добряче попріли. Але що найцікавіше – мало ідей повторювалося. Хоча нас було більше двадцяти чоловік.

Читайте також: Сценарист «Все буде добре»: не бойтесь ошибаться и проявлять инициативу

Ви подружлися з кимось у школі?

Так, я дружу з дівчиною, яка працює зараз в кастинг-відділі. Ми розговорилися з нею вже на випускному, після школи. І досі дуже тісно спілкуємося.

Чи траплялися конфлікти між учасниками?

У мене точно не було конфліктів. І конкуренції теж, тому що я єдина прийшла на «Тіла» в той випуск. Я стикалася з тим, що на одне місце претендували двоє людей, але, як я знаю, обидва з них були прийняті в штат.

Ви, як людина з двома освітами, можете виділити різницю між університетською освітою і знаннями, які дають у ТалантLive?

У ТалантLive заняття проходять набагато веселіше. Якщо в університеті лектори найчастіше дуже академічні, нудні, то тут все проходить більш по-людськи, доступно. На телебаченні основне завдання – бути простим і зрозумілим кожному. І лектори, які мають такий величезний досвід роботи, досягли успіху в мистецтві бути складними, але в той же час простими. У ТалантLive цікаво і весело. Пригадуються різні афоризми, наприклад, Олени Романенко, керівника Х-Фактора – «драма-драмище» (сміється). Тобто тут все неформально проходить і дуже захоплююче. Тригодинні лекції пролітають як шкільний урок.

Скажіть, лекції виправдали ваші очікування?

Так, в повній мірі. Коли у нас була практика, я займалася монтажем, якраз справа йшла до кінця першого сезону, відео монтувалися дуже активно. Ось тоді мене привели в монтажку, і перший час я провела там. Коли був фінальний епізод, мені не побоялися дати завдання, я його виконала, воно пішло в ефір, і це було дуже приємно.

Розкажіть, як відбувалося ваше сходження кар’єрними сходами?

У ТалантLive, в якому я була, у квітні 2014-го, були лекції, а в травні-червні практика на каналі. У червні ж мене взяли сценаристом, а в серпні призначили випусковим редактором. Причиною тому стала реорганізація штату – в той період було багато змін. Моє керівництво знало, що в мене редакторська освіта, що я можу правити тексти. І я робила це в першому сезоні. А потім я стала це робити на офіційному рівні.

Чи стикалися ви на роботі з чимось, що вас дуже здивувало в професійному плані?

Насправді я знала куди йду, і розуміла, що проект специфічний. Перший час, можливо, дійсно було складно бачити кров. Але з часом ти звикаєш. Тим більше, згадуєш, що це робиться не для того, щоб когось розрізати, а щоб допомогти людині, ти розумієш вищу мету всього цього, і вже не страшно, ти з нею погоджуєшся.

Читайте також: Участница ТАЛАНТlive побывала на обеде со звездой

Який з епізодів програми вас найбільше зворушив?

Це, звичайно ж, історія Тані Лапченко (прим. Ред. – 40-річна жінка страждала від так званої «слоновості», і в обхваті її ноги досягали більше метра. Після реабілітації в німецькій клініці Тетяні вдалося позбутися хвороби і повернути ногам колишній вигляд ). Так сталося, що я теж брала в ній участь, оскільки я володію німецькою мовою. Я допомагала вести переговори з клінікою. І коли ми побачили Таню після лікування, ми всі плакали.

Що б ви порадили від себе майбутнім учням ТалантLive?

Я можу дати пораду, яку свого часу нам дав Олексій Гладушевський на одній зі своїх лекцій. Особисто для мене вона стала вирішальною: щоб зрозуміти специфіку проекту, на якому ти працюєш або збираєшся працювати, потрібно розуміти всі його етапи. Хоча б перший час, нехай навіть ти хочеш бути тільки журналістом кастинг-відділу, потрібно намагатися потрапляти на зйомки, розуміти монтаж, розуміти всі етапи роботи, і тоді на своєму місці ти будеш більш успішним.

Богомаз Вікторія