Скільки триває криза трьох років
Криза трьох років ‒ це перший і часом один із найскладніших періодів у житті малюка й мами. У цей час дитина може влаштовувати істерики, протестувати і робити все на зло. Як батькам не збожеволіти і допомогти зробити все, щоб цей період минув якомога швидше і з малою кров’ю? Про це читайте в нашому матеріалі.
Що таке криза трьох років
Криза трьох років ‒ це своєрідний переломний момент, під час якого відбувається переоцінювання всіх колишніх цінностей, переосмислення свого Я і стосунків з оточенням. До трьох років дитина тісно пов’язана з мамою. Вона ‒ невід’ємна її частина. Однак, дорослішаючи, малюк починає потроху пізнавати світ, він потихеньку пробує грати в рольові ігри (і це дуже важливо!), розуміє, що його дії можуть призвести до певних наслідків. Дитина починає усвідомлювати себе окремою незалежною особистістю і намагається стати самостійною. Але іноді бажання не відповідають можливостям. У такий період кожна мама чула горезвісне «Я сам/сама!».
Більше на тему: Що робити, якщо дитина боїться темряви
Коли починається криза трьох років у дитини
Цей період не обов’язково повинен початися, коли дитині виповниться три. Усе залежить від індивідуальних особливостей. Однак найчастіше криза починається в два з половиною роки і триває приблизно до трьох з половиною років.
Ознаки кризи трьох років:
- дитина часто істерить;
- малюк може закатати істерику з качанням на підлозі в людних місцях ‒ магазинах, кафе, парку тощо;
- не реагує на заборони, намагається робити все по-своєму або на зло (може втекти від батьків, сховатися, вибігти на дорогу);
- відповідає на всі пропозиції негативно, дитині все не подобається;
- малюк намагається бути більш самостійним, але, зіткнувшись із труднощами, закочує істерику;
- з дитиною дуже складно домовитися.
Як поводитися батькам із дитиною під час кризи трьох років
Дозвольте малюкові самому вибирати, що робити
По-перше, якщо ви помітили, що в дитини починається криза трьох років, не варто панікувати. У цей період діти намагаються бути якомога самостійнішими, проте це не завжди їм під силу. Що можуть зробити батьки в такому випадку? Радьтеся зі своєю дитиною, надайте їй право самостійно вирішувати, що робити. Наприклад, перед прогулянкою дозвольте малюкові вибрати одяг, попередньо надавши йому 2-3 варіанти. Запитайте в дитини, де вона хоче гуляти: на майданчику чи в парку. Так ви зможете уникнути багатьох конфліктів та істерик, адже малюк буде впевнений, що це він сам вирішив.
Пам’ятайте, що ви можете трохи хитрувати. Наприклад, якщо вам потрібно помити руки дитині, а ви знаєте, що вона точно буде протестувати, запитайте: малюк митиме руки сам чи разом із мамою? До такої ж хитрості можна вдатися і з обідом: приготувавши суп, поцікавтеся у малюка, він їстиме суп із курочкою чи з макаронами/рисом/гречкою…
Дозвольте дитині бути більш самостійною
Самостійність ‒ те, до чого прагне маля під час кризи трьох років. І завдання батьків ‒ підтримати дитину. Звичайно ж, у межах розумного. Якщо малюк хоче одягатися сам, не суперечте йому, просто почніть збори на 15 хвилин раніше. Ви також можете привчати дитину до деяких домашніх обов’язків: малюк може прибрати свої іграшки, допомогти мамі витерти пил, поїсти самостійно, віднести брудні речі в ванну або покласти їх у пральну машинку. В цьому немає нічого особливого й складного. Зате за такі вчинки можна сміливо похвалити малюка.
Більше на тему: Топ-8 книг про виховання дитини
Чітко окресліть межі дозволеного
У період кризи дитина постійно намагатиметься перевірити межі дозволеного. Це час дуже непростий, однак батьки повинні чітко окреслити ці межі. Наприклад, є велика різниця між «не можна» і «не треба». Не можна те, що небезпечне і цінне. Наприклад, не можна бігти на дорогу, не можна брати ключі від квартири, важливі документи. Батьки повинні розуміти, що якщо вони щось не дозволяють, то це повинен бути закон. Бо якщо вчора грати з ключами було можна, а сьогодні ‒ ні, це спричинить нерозуміння в дитини. І істерики в такому разі не уникнути. А що ж брати не треба? Не треба брати гаманець. У принципі, нічого поганого не трапиться, але краще все-таки не треба.
Як реагувати на примхи й істерики дитини
Примхи й істерики ‒ невід’ємний елемент кризи трьох років. Батькам варто запастися терпінням. Немає однозначної відповіді, як потрібно поводитися, якщо дитина закатала істерику в магазині. Для когось буде краще відразу ж забрати малюка з магазину, а хтось спокійно почекає, поки малюк качається по підлозі.
І найголовніше, пам’ятайте, що криза трьох років ‒ не вічна. Вона рано чи пізно закінчиться. Проявляйте якомога більше терпіння до свого малюка, проте не варто йти на поводу в дитячих істерик.
Не пропустіть нові випуски 4 сезону «Супермами» з понеділка по четвер о 19:05 на телеканалі СТБ!
