В новій рубриці «Ми з України» щоденного дайджесту «Все буде добре» ви почуєте історію Павла Кушнарьова з села Созонівка Кіровоградської області. Хлопець приймав у своєму будинку тих біженців, які стояли в автомобільній черзі неподалік від селища: пускав переночувати, годував та навіть прав їхні речі.
«На третій день війни ми прочитали новину про те, що до нас з Миколаєва рухається велика колона техніки. Ми з сім’єю о 5 ранку поїхали на кордон з Молдовою. Моїм завданням було просто довести їх всіх до кордону», — згадує Павло.
А дорогою назад чоловік побачив тисячі втікачів від “руського міру” з Маріуполя, Херсону і Краматорська.
«Черги були на блокпостах по 70 км! Машини були розстріляні, побиті осколками. Люди бігли полем, по болотах. Вибиралися, як могли. Вони спали в машинах».
Після побаченого Павло вже не зміг залишатися сам у великому будинку: «Як я можу спати з комфортом, коли тисячі людей сплять у машинах? Я зателефонував волонтерам, і сказав, що буду приймати людей. Аби ті, хто тікає від русні, змогли відчувати себе, як вдома. В перший же вечір до мене приїхало 35 людей. Я прокидався в пів 5 ранку і готував сніданок. У мене було 2 пральних машинки, я одразу їх завантажував брудним одягом. Кожен день я готував по 13 літрів борщу».
Чутки про Павлову гостинність швидко розлетілися, тож з кожним днем до чоловіка приїжджало все більше людей.
«Коли я прийняв більше 900 людей, у мене померла мама. Вона прожила своє життя достойно. В цьому і сенс життя – прожити його достойно. Тому я намагаюся допомогти всім, кому можу».
Павло прийняв у своєму домі більше тисячі людей.
«Я всім говорив, що як закінчиться війна, і ви будете приїжджати назад у свої домівки – повертайте до мене. Будемо разом святкувати нашу перемогу! Я вірю в наші ЗСУ, і вірю в те, що зовсім скоро закінчиться ця війна!»
Більше на тему: Ми з України: Акушерка з Маріуполя півтора місяці приймала пологи під бомбардуваннями