В новій рубриці «Ми з України» щоденного дайжесту «Все буде добре» ми розповідаємо про те, як рибалки зі Страхолісся врятували від голоду та окупації дві тисячі людей. Подробиці – далі в матеріалі.
Більше на тему: Ми з України: Оля з Димера допомагає дітям пережити війну
У березні під час російської окупації Київщини на Київському водосховищі волонтери організували евакуаційні та гуманітарні пункти. Вони вивозили у безпечні місця жінок, дітей та літніх людей, постачали продукти. Спочатку рибалки ловили рибу та роздавали людям, які опинилися в пастці. Через кілька днів після окупації зник мобільний зв’язок. Мешканці знаходили окремі місця, де можна було зловити слабкий сигнал, щоб попросити про допомогу, бо в селах почали закінчуватись й інші харчі.
Після перших пробних поїздок рибалки та активісти влаштували у Страхоліссі евакуаційний центр, пов’язаний з кількома точками на лівобережжі, на стику Чернігівської та Київської областей. У хорошу погоду до найдальшої – 40 хвилин ходу на човні, у шторм – годину й більше.
Якщо шторм, то ворогу не побажаєш, приїжджали всі мокрі. Бувало, три рази на день переодягались – і знову в рейс. Ті, хто не звик плисти під час такої високої хвилі, казали, що під час руху можна легко зрозуміти, де саме розміщується печінка,
– згадав рибалка Олександр Кулина.
У великий одинадцятиметровий човен, куди за бажання можна було вмістити до тридцяти осіб, садили максимум шістнадцять. Рибалки боялись потрапити під обстріл та намагалися пройти якнайшвидше більш як десять кілометрів до іншого берега.
На лівий берег вивозили біженців, багато з яких вирушали далі до Європи. А поверталися рибалки з їжею та ліками.
Більше на тему: Ми з України: Акушерка з Маріуполя півтора місяці приймала пологи під бомбардуваннями