У новій рубриці «Ми з України» щоденного дайджесту «Все буде добре» комунікаційниця лікарні Охматдит Анастасія Маграмова розповіла, що їм з командою довелося пережити від початку війни. Подробиці ― далі в матеріалі.
24 лютого команда Охматдиту заступила на свою найдовшу та найскладнішу зміну.
«Від початку війни наша команда жила в лікарні. Я, наприклад, жила безперервно у лікарні 47 днів».
Настя цілодобово знімає в клініці репортажі і розсилає в міжнародні медіа.
«Від початку війни в Охматдит почали поступати діти з бойовими пораненнями. Я ніколи не забуду першу поранену дитину. Це був хлопчик, він потрапив до нас як невідомий номер 1. Його привезли по швидкій. Ми не знали, хто він. Пізніше виявилося, що його звати Семен, йому 7 років і його батьки загинули в машині, яку розстріляли. В хлопчика були дуже важкі поранення, він помер у нас в реанімації».
Настя робить все для того, аби кожен злочин окупантів проти дітей був зафіксований.
«Ми маємо фіксувати всі ці військові злочини, аби все було справедливо і винні були покарані. До нас привозять дітей з кульовими, осколковими пораненнями по всьому тілу. Наші лікарі зібрані, тримаються, який би жах не був навколо».
«В мене є відео, де я беру інтерв’ю в нашої завідувачки реанімації, і вона просто плаче. Це не може не чіпляти… За нами – правда! І люди!»
Більше на тему: Допомога психолога: Як допомогти літній людині адаптуватись у новій країні?