Річард Горн: «Гарного танцю для мене мало»

Уже два кастинги найінтернаціональнішого сезону проекту «Танцюють всі! – 9» оцінював новий суддя – художник-шоумен Річард Горн. Він відразу ж знайшов спільну мову зі своїми колегами і сподобався глядачам! Це не дивно, адже Річард – людина, яка знає, яким має бути справжнє мистецтво. В ексклюзивному інтерв’ю для STB.UA епатажний хореограф-постановник, експерт шоу «Супермодель по-українськи» розповів про суддівство на «Танцюють всі! – 9» і про своє бачення переможця проекту.

Річард, поділіться вашими враженнями від суддівства на «Танцюють всі! – 9». Що запам’яталося найбільше?

Я був приємно здивований, що судді, які сидять вже давно у цих кріслах, дуже тепло мене прийняли. Я не відчував ніякої дисгармонії у їх згуртованому колективі. Навпаки, у мене виникло враження, що я знаю цих людей багато років. Вони – справжні фахівці своєї справи! Вражень дуже багато!

Як оціните танцювальний рівень учасників?

Чесно кажучи, у мене стався розрив шаблону. Я був здивований, що деякі учасники несуть на проект стару хореографію. Я очікував побачити більше унікальних танцівників, особистостей, у першу чергу. А таких було небагато. Були клоуни, які хотіли потрапити на екран, були дуже сильні конкурсанти – учні-відмінники з хорошою школою, але ні кроку вліво, ні кроку вправо. Були і ті люди, які танцювали і виходили за рамки «хорошого учня». Зазвичай, такі і досягають чогось більшого. Не знаю, скільки їх було у відсотковому співвідношенні, але приходили різні учасники. В цілому, я залишився задоволений.

Чи не важко було критикувати дітей на проекті?

Ні. Був у нас такий момент: я бачив, що Тані Денисовій, як мамі, дуже складно сказати правду дітям, тому що вона їх бачить як своїх. Вона – дівчина, тому я кілька разів брав відповідальність озвучувати критику. Ще на проекті «Супермодель по-українськи» я прийшов до висновку, що згладжувати відповідь або робити її якоюсь м’якою, прозорою – не можна! Якщо ти починаєш жаліти учасника або ухилятися від правди, то він йде з неправильною інформацією. Він думає, що все добре, а насправді все було погано. Тому коли у танцівника або моделі дійсно є професійні проблеми, я говорю про це чесно і відверто. Якщо я прикрашу правду, учасник або учасниця піде з неправильним розумінням дійсності і буде думати, що все чудово. Тоді він або вона не змінить те, що потрібно змінювати. Я суджу не тільки як експерт, а ще й як глядач. Будь то дитина, підліток чи доросла людина – краще все-таки знати правду. Якщо вони вже до нас приходять, то повинні бути готовими почути її.

Як ви думаєте, що для танцівника важливіше – техніка чи харизма?

Дивлячись, куди він мітить і де він хоче бути. В ідеалі – щоб це все поєднувалося. Я звертаю увагу на людей, які несуть свій меседж, свою індивідуальність, свою історію, свій посил, свою особистість. Просто доброго танцівника, який виконує акробатичні номери, крутить піруети, правильно танцює – для мене мало. Я вважаю, що такі люди повинні стояти в другій, третій або четвертій лінії у постановках. Мене завжди цікавить головний персонаж, тому я дивлюся на особистість, в першу чергу. Ця людина може абсолютно ніде не вчитися, чи не закінчувати ніяких престижних вузів, навіть бути самоучкою, і танцювати так, як не танцюватиме ніхто. Це обдарування. Мені завжди приємніше дивитися на таких людей. А прийти і показати хорошу школу: «Ось мене так навчили» – це як домашнє завдання зробити. Цього не достатньо, особливо для того рівня, на який виходить проект «Танцюють всі!», для міжнародного рівня.

На якому проекті вам було легше приймати рішення про подальшу долю учасника – на «Супермодель по-українськи» чи «Танцюють всі!»?

Нещодавно я собі сам ставив це запитання, і зрозумів, що для мене немає різниці, де приймати рішення. Я з однією і тією ж метою, з одним і тим самим завданням суджу на цих проектах. І там, і там моя місія – побачити індивідуальність. За своєю природою я вчитель. Я вчу, наставляю, за мною йдуть люди. Тому, кого саме мені наставляти – моделей чи танцівників – для мене різниці немає. Можу всім допомогти своєю порадою. Головне, щоб вони мене чули.

Яким, на вашу думку, має бути переможець «Танцюють всі – 9!»?

Якщо це хлопець, то він – сильний і потужний танцівник з чоловічою енергетикою, який несе чоловічий посил. Він повинен бути приємної зовнішності, зі своєю точкою зору, зі своїм інтерпретованим стилем танцю. Звісно, важлива універсальність. Можу у приклад привести Вову Ракова. Він наділений всіма цими якостями, у нього є своя історія, він справжній. Коли він танцює, я йому вірю. Якби він міг перемогти ще раз, я був би не проти (сміється).

Якщо це дівчина, то вона – сексуальна, дуже приємна як зовні, так і внутрішньо. Не потрібно ходити по головах, щоб вибити собі перше місце, важливо бути чесним, уміти працювати і підлаштовуватися під завдання, які дають судді.

Катерина Ільченко