«Після «Барона Мюнхгаузена» я повністю занурилася в справи своєї школи», – Катерина Бухтіярова

Телеканал
СТБ розпочав зйомки четвертого сезону Національного талант-шоу
«Танцюють всі!». Відбір танцюристів судді проекту почали з донецького
краю. Серед глядачів у залі ми помітили суперфіналістку другого сезону
проекту – Катерину Бухтіярову, яка не тільки прийшла подивитися на нову
зміну танцюристів, але й роздивитися серед учасників талановитих
педагогів для своєї танцювальної школи.

Катю, ти
сьогодні прийшла подивитися на нову зміну танцюристів або підтримати
своїх земляків?

Я прийшла підтримати
одну талановиту дівчину, вона моя тезка, теж руденька й викладає
контемп у моїй школі «FORWARD». Ми з нею познайомилися ще під час
відбору другого сезону шоу, разом пройшли в Ялту, але, на жаль, вона не
потрапила до 20-ки. Мені б дуже хотілося, щоб Катя потрапила не тільки
до сотні, але й до числа фіналістів, і я бачу, що в неї є шанс. Хоча в
цьому проекті важливо не тільки добре танцювати, але ще й уміти
подолати свої емоції. Крім неї, я ще переймаюся за двох учениць своєї
школи, і якщо вони докладуть максимум зусиль, то зможуть поборотися за
місце в сотні кращих.

Чи
допомагала ти своїм знайомим з постановкою номера, підбором музики, чи
радила щось?

Дівчата, звісно, із
мною радилися, і я залюбки їм допомагала й підказувала, що цікаво
глядачеві й журі, адже я сама пройшла весь шлях у шоу.

А хто
тобі давав поради під час твоєї участі в
проекті?

Ніхто. Коли я
побачила по телевізору перший сезону «Танцюють всі!», я одразу
зайнялася танцем. Для мене «Танцюють всі!», напевно, найбільш творчий
танцювальний проект на телебаченні. Я чітко для себе вирішила, що
братиму в ньому участь, і завзято готувалася протягом декількох
місяців. Коли йшла на кастинг, не ставила перед собою мети потрапити до
20-ки, а потім, коли проходила етап за етапом, звісно, не хотілося йти
із шоу – хотілося до фіналу. Порад мені не давали, та і я така людина,
що коли мені щось розповідають, мене це дуже збиває. Мені потрібно
повністю зосереджуватися на своїх думках, і тоді я роблю правильний
вибір.

Якби ти
в другому сезоні не потрапила до числа фіналістів, прийшла б ще раз на
кастинг?

Гадаю, що так. Мені
дуже сподобався проект «Танцюють всі!», і я б, напевно, ходила доти,
доки мене не взяли (сміється).

Як
оцінюєш загальний танцювальний рівень своїх земляків цьогоріч? Бачу, що
ти робиш якісь позначки після виступу
учасників.

Я уважно переглядаю
кожного танцюриста, тому що хочу знайти талановитого й гідного
викладача для своєї танцювальної школи, а це виявилося не так уже й
просто. У нас у Донецьку низький рівень танцювальної культури,
відповідно й учасники другий рік уже підводять. Але я вірю, що завдяки
моїй школі в нас у місті з’явиться більше добрих танцюристів, хоча й
має минути не один рік.

А чому
ти не запрошуєш викладати фіналістів із трьох сезонів проекту? Знаю, що
багато хто з них постійно проводять майстер-класи й викладають у
студіях.

Річ у тому, що в
моїй школі навчання шестиденне, а учасники немісцеві. Щоб викладати в
мене, їм потрібно перебиратися жити в Донецьк, а це не дуже зручно. Що
стосується майстер-класів, то я намагаюся проводити їх регулярно й
залучаю друзів. З багатьма ми здружилися під час участі в танцювальному
шоу «Барон Мюнхгаузен».

Після
того як «Барон Мюнхгаузен» закінчився, напевно, відчувалася якась
порожнеча? Чим її заповнила?

Я повністю
занурилася в справи своєї школи «FORWARD», оскільки я самостійно все
намагаюся контролювати, організовувати й відстежувати. Підбирала
викладачів, відвідувала їхнього тренування, підказувала, радила. Крім
того, ми відповідально підійшли до звітного концерту, у якому брали
участь усі без винятку учні нашої школи від трьох років і старші. Ми із
Серьожою Змійком теж підготували сюрприз і показали дуетний номер.
Нашими гістьми були Олександр Геращенко й Марта Жир, які дуже
«запалили» всіх у залі. Усе пройшло дуже добре, я отримала задоволення,
дивлячись на те, як наші дітки танцюють, і навіть здивувалася такому
швидкому результатові. Я дуже вдячна своїм педагогам, що за такий
короткий проміжок часу – менше, ніж рік – вони показали гідний рівень.
Я сподіваюся, що коли-небудь вихованці моєї школи «FORWARD»
виступатимуть на великих сценах.

Якщо
говорити про сцену, на якій триває відбір учасників четвертого сезону,
з яким проектом вона в тебе більше асоціюється: «Танцюють всі!» або
«Барон Мюнхгаузен»?

З «Танцюють всі!»,
адже завдяки цьому проектові в мене стався переламний етап у моєму
житті й танцювальній кар’єрі, та й після з’явилося таке грандіозне шоу
як «Барон».

Зізнайся: за час участі в танцювальному мюзиклі твій танцювальний
рівень виріс?

Звісно, багато в
чому завдяки заняттям класикою. Але хотілося б зазначити, що я багато
чого відкрила для себе в емоційному плані й акторській майстерності. У
мюзиклі була велика драматургія, коли потрібно було пропустити через
себе історію. Коли я грала головну роль (роль Марти), я не могла більше
нічим іншим займатися, тому що було велике емоційне
налаштування.

У
мюзиклі ти себе показала не тільки в ролі танцівниці, акторки, але й
спробувала повітряну акробатику. Чи продовжуєш займатися цим видом
мистецтва?

Ні, оскільки щораз,
піднімаючись під стелю, я долала в собі почуття страху. Незважаючи на
те, що я акробатка, мені все одно було страшно, і якби моя роль не
передбачала даного трюку, я б сама на тканини ніколи не полізла. Дуже
дякую Серьожі Змійку, який мене підтримував у емоційному плані. Не
люблю я силового навантаження, мені подобається все жіночне, танець –
це моє.

Чим,
крім школи, ти зараз займаєшся, і які твої найближчі
плани?

Зараз із Серьожою ми
почнемо більше тренуватися, хочемо поставити свої дуетні постановки
спочатку в стилі контемп, а потім і аргентинського танго з безліччю
підтримок. Але спочатку для цього я хочу взяти кілька уроків у
викладача. Ще я займаюся розробкою тренувального одягу для школи, повну
колекцію буде з вересня представлено в моїй школі, деякі студійці вже
виступали в ній на звітному концерті. Серед ідей – зробити показ різних
видів танцювального одягу, який моделі представляли б не через дефіле,
а через танець. Загалом, задумів багато, головне – щоб часу вистачило
на все.