Івана Купала – одне з найдавніших містичних свят слов’ян, у якому перемішалися язичницькі і християнські вірування. Історія свята Івана Купала тісно пов’язана з літнім сонцестоянням, Іоаном Хрестителем, а також трьома природними стихіями – вогнем, водою і лікувальними травами. Переможниця 6 і 8 сезонів «Битви екстрасенсів» та експертка програми «Слідство ведуть екстрасенси» Олена Курилова поділилася з читачами телеканалу СТБ традиціями та обрядами свята Івана Купала.
Літнє сонцестояння на Івана Купала
Давні слов’яни використовували землеробський календар, який ділився на два цикли. Перший – коли сонце збільшує свою активність. Другий – коли воно йде на спад. Між цими двома періодами сонце перебуває в короткій фазі літнього сонцестояння, коли його сила і могутність досягають піку. Звісно, давні слов’яни не могли залишити таке природне явище без уваги.
Більше на тему: Ворожіння на Івана Купала від Олени Курилової
Історія назви свята Івана Купала
Як називали свято стародавні язичники – невідомо. Але з приходом християнства воно отримало назву Івана Купала. Це слов’янський варіант імені Іоана Хрестителя, чий день народження збігається з літнім сонцестоянням. Дієслово «купати» слов’яни використовували в значенні «здійснювати духовне очищення через ритуальне обмивання у відкритій водоймі». Так до двох головних стихій свята (вогню і трав) приєдналася третя – вода.
Традиції та обряди на Івана Купала
З нагоди літнього сонцестояння язичники проводили ритуали на честь Бога Сонця і його дружини Зорі-зірниці. Це був час, коли рослини досягали піку цвітіння, набуваючи цілющих і охоронних властивостей. Люди вважали, що починаючи з дня Івана Купала до свята пророка Іллі вся нечисть залишала води озер, річок і ставків. Найважливіший звичай у це свято ‒ обов’язкове купання у воді й у святих джерелах. Наші предки вірили, що вода в цей час мала цілющу і магічну силу, оскільки входила у священний союз із вогнем. Саме тому на березі біля річки наші предки розпалювали багаття.
До речі, вогонь також має велику магічну силу. Люди водили хороводи, танцювали і, звичайно, перестрибували через багаття. Вважалося, хто перестрибне вище й не зачепить полум’я, буде щасливим. Коли молодь завершувала свої гуляння, старше покоління проводило домашню худобу між купальськими багаттями, щоб її не спіткали смерть і хвороба. Матері спалювали у вогнищах білизну, сорочки та одяг, який знімали з хворих дітей, щоб вони швидше одужали.
Трави і квіти, зібрані до світанку в купальську ніч, вважалися магічними. Їх клали під купальську росу, потім висушували та зберігали. Ці трави використовували для обкурювання приміщень і хворих людей, за їх допомогою боролися з нечистою силою, а також використовували в різних магічних обрядах або побутових потребах. Так, люди оберігали себе від відьомських зазіхань кропивою, яку розкладали на порозі будинку і на підвіконнях. Зірвана в ніч на Івана Купала квітка іван-та-мар’я, розкладали в усі кути будинку, щоб злодій не заліз. Але головною квіткою на Івана Купала вважалась папороть. За переказами, якщо в ніч на Івана Купала людина знайде квітку папороті, то отримає безцінний скарб ‒ можливість розуміти і розмовляти з деревами, квітами і тваринами.
Важливо! Просимо вас завжди бути обережними та пильними, не нехтувати комендантською годиною. Не заходьте на невідомі вам ділянки та в місця, неперевірені ДСНС (або не рекомендовані для відвідування), аби уникнути мінної загрози. Убезпечте себе та близьких!