На телеканалі СТБ транслюється 1 сезон серіалу «Здамо будиночок біля моря». Ми поспілкувалися з одним із авторів ідеї картини — Павлом Кривчиков. Він розповів, як створювався гумористичний сюжет, образи героїв і який основний посил фільму. Детальніше читайте в нашому матеріалі.
За словами Павла Кривчика, ідея серіалу «Здамо будиночок біля моря» виникла в кілька етапів. Це було і не спонтанно, але не дуже усвідомлено. Скажімо так, її виношували, збирали по крупицях:
«Ідеї народжуються іноді усвідомлено, іноді спонтанно. У цьому випадку це якийсь симбіоз спонтанності та усвідомленості. Хотілося зробити літній серіал про те, що ми всі любимо. Є багато серіалів, де люди живуть у великих містах, їздять на машинах, потрапляють в затори, працюють в офісах… І ось хотілося чогось іншого, як мінімум в картинці».
Більше на тему: Анатолій Зіновенко: Зізнаюся, я давно так не сміявся!
Творці серіалу не випадково вибрали Одесу. Часто цю «сонячну столицю» не беруть до уваги, але ж їй теж є що показати і розповісти:
«Також у нас було питання: чому всі фільми знімають у Києві? Адже в Україні є багато прекрасних міст. Одеса — чудова перлина, яка дуже рідко заявлена в кіно, звичайно, якщо це не якісь бандитські ретро-серіали. Але ж є й інша Одеса, до якої люди приїжджають з різних регіонів України, Білорусі. І це вже інша Одеса. Не бандитська і не кримінальна. Це зовсім інший образ тієї Одеси, яку ми всі любимо. Одразу спливають дитячі спогади про те, як приїжджали в курортне місто, знімали кімнату. Ось ці всі моменти в голові народжувалися і з часом набирали візуальних форм».
Показувати серіал «Здамо будиночок біля моря» на СТБ було вирішено через цільову аудиторію каналу — жінок, а значить, фільм повинен був вийти сімейним:
«І коли у нас уже з’явилася ідея, ми розуміли, що телеканал СТБ — телеканал для всієї родини. І це теж внесло свої корективи, тому що ми зрозуміли, що героями треба робити членів однієї великої родини. Також телеканал СТБ дивляться жінки, і ми хотіли, щоб жінки і стали головними героїнями».
Під час написання сценарію були табу і щодо гумору. Автори ідеї не хотіли з головою занурюватися в типовий одеський гумор, а, навпаки, намагалися уникати шаблонних жартів:
«Звичайно, ми могли тут показати єврейську сім’ю, яка розмовляє з акцентом і кидає одеські жарти. Хоча і була така спокуса, але це перше, що ми постаралися відкинути. Адже так вийшла б уже не сучасна Одеса, а ми хотіли саме сучасну. Тому подібні речі ми прибирали максимально. І якщо у нас і залишився герой, який розмовляє саме так, то це найстарший (Сіма Марківна. — Прим. ред.)».
Однією з родзинок «Здамо будиночок біля моря» Павло Кривчик назвав головного героя Льоню. Це незвичайний випадок, коли у людини, яка народилася в Одесі, абсолютно немає почуття гумору:
«Одна з головних складових концепту — це створити такого персонажа, як Льоня. Нам сподобався парадокс, що в Одесі є корінний одесит, у якого немає почуття гумору. І ми придумали ідею, як така людина може жити в дурдомі, де у всіх підвішений язик, де усі жартують, сміються, всі один одного підколюють, а він все сприймає серйозно».
Ось як описує Павло Кривчик те, що творці серіалу хотіли донести до глядача:
«Хотіли передати атмосферу тепла, сонячності, домашнього затишку, коли сидиш, посміхаєшся, і з екрана йде великий потік тепла. Це було одним з основних мотивів, коли ми за все це бралися. І нам це вдалося».
Більше на тему: Віра Кавалєрова: Я дуже люблю Одесу та одеситів!