Дмитро Довгий — про Золоту кнопку від Стаса Боклана, талісман від «Золотого віку» та перший сольний стендап
Після участі в «Україна має талант» Дмитро Довгий вирішив не зупинятися на досягнутому та вже готується до першого сольного стендапу у Варшаві. На кастингу комік отримав «Золоту кнопку» від Стаса Боклана, а разом із нею — нову аудиторію, підтримку глядачів і впевненість у власних силах. Особливе місце в його історії посідає й прикраса у вигляді карти України від партнера проєкту — ювелірної мережі «Золотий вік», яку Дмитро називає своїм талісманом. Як змінилося життя коміка після проєкту, чому слова батьків стали для нього особливо цінними та які плани він будує на майбутнє — читайте в інтерв’ю СТБ.
Дмитро Довгий розповів, як змінилося його життя після «Україна має талант»
– Що найпершим ви зробили після фіналу «Україна має талант»? І які у вас були емоції після завершення проєкту?
– Я подзвонив своїй колезі Тетяні й сказав, що ми робимо стендап у Варшаві. 20 листопада о 18:00. Бронюємо зал, готуємося, я приїду. 60-хвилинну імпровізацію бахнемо, знімемо на камеру, людям буде прикольно.
Після проєкту у мене було бажання рухатися вперед. Але я вирішив почати з Варшави. Це тестове місто для мого першого сольного стендапу. Далі у планах Львів — багато людей просять приїхати саме сюди.
– Хто вас підтримував найбільше під час участі в «Україна має талант», зокрема у фіналі?
– Це мої київські друзі та батьки — хоча раніше вони казали: стендапом грошей не заробиш, візьмись за голову. Але після фіналу зізнались, що пишаються мною. Це стало моєю найціннішою перемогою.
– Що для вас означає прикраса від «Золотого віку» у вигляді карти України? Чи стала вона талісманом?
– Це жирний золотий штамп того, що я на правильному шляху. Ця прикраса не дає мені засумніватися у своїх здібностях. Вона завжди зі мною — де б я не був.
Вона буде моїм талісманом усе життя. Я впевнений, що перемог буде ще багато. Але моя найбільша перемога — це золота кнопка від Стаса Боклана. Я його ніколи не забуду. Поки житиму — завжди носитиму з собою цей талісман від «Золотого віку».
Довгий час я був скромним чоловіком. Це не давало мені нічого позитивного. Нині я з гордістю кажу, що є фіналістом «Україна має талант». Навіть за кордоном, де я живу, люди були в шоці, коли я показував їм свій виступ.
Усі завжди за мене радіють та просять показати підвіску від «Золотого віку». Але я не даю її нікому в руки. Настільки вона мені дорога.
– Як проєкт змінив ваше життя?
– До «Україна має талант» моє життя було не таким яскравим. На мене одразу підписалось багато людей у TikTok, почалися замовлення на корпоративи. І це тільки початок, адже після сольного стендапу у Варшаві я планую приїхати з виступом у великі міста України. Я точно готовий до цього.
Також на проєкті здійснилось багато моїх мрій, зокрема мені вдалося вийти на велику аудиторію. Після «Україна має талант» я став для когось великим прикладом того, як треба рухатися вперед. Мені досі люди пишуть приємні слова.
Стендап — це круто, але коли ти ще даєш людям сенси, після яких вони починають яскравіше жити це життя, — це неоціненно. Я дуже пишаюсь собою і дякую «Україна має талант» та усім, хто причетний до цього проєкту, оскільки якби вони не повірили в мене, нічого б цього не було.
– Продовжіть фразу: для мене Золотий талант України — це…
– Це в першу чергу про відповідальність перед тисячами людей, які тебе слухають, які тебе поважають, які сміються з твоїх жартів. Гумор без сміху людей — це як пісня без тексту. Коли в тебе повірили тисячі людей — ти віриш їм, бо у вас відбувається взаємоповага, і це неймовірно.
