Віта Євтушина запровадила на Новий рік цікаву еко-традицію
Цікаво дізнатись, як святкуватимуть Новий рік зірки телеканалу СТБ? Про родинні традиції, подарунки, святкові страви, солодкі спогади з дитинства читайте у новорічному спецпроекті сайту stb.ua!
Наша перша героїня – ведуча «Вікна-Новини» Віта Євтушина.
Святкування Нового року
Рік, що минає, був непростим. Мені здається, що й святкування цього разу мають бути стриманими. Цей Новий рік плануємо зустріти у рідному місті. Після заміжжя у мене нова проблема: треба встигнути відсвяткувати в кількох місцях одночасно – зі своє родиною та з ріднею чоловіка.
Для мене ці зимові дні, наче повернення у дитинство. Я завжди згадую – як ми всі разом прикрашали нашу пластмасову «красуню-ялинку». А ще у нас була незмінна традиція – кожного разу у день свята тато фотографував мене і сестру в новорічних костюмах біля ялинки.
Створення святкової атмосфери у домі
Завжди після новорічних свят неприємно бачити гори обдертих сухих ялинок біля смітників. Тому ми вирішили цього року запровадити сімейну еко-традицію. У нас в квартирі буде жива ялинка, але у горщику. Після святкування ми її десь посадимо.
Якщо говорити про новорічні прикраси, то ми віддаємо перевагу хенд-мейду – у них більше душі, вони справжні. Плануємо накупити кольорового паперу, вирізати сніжинки і завісити ялинку цукерками, щоб потім разом з ялинкою дружно пити чай.
Улюблені новорічні страви
У нас в сім’ї є секретний рецепт Київського торта. Він завжди має бути на святковому столі. Секретом, на жаль, не можу поділитися, бо не маю авторських прав. А в питаннях новорічного меню – я дуже консервативна. Люблю звичайні українські різдвяні страви.
Список бажань до Діда Мороза
Мій чоловік свого часу встиг попрацювати Дідом Морозом в дитячому садку, тому сподіваюся, що цього року він візьметься «за старе» і чимось мене порадує. Тож я вже склала лист зі списком бажаних подарунків і передала через чоловіка святому Миколаю, Санта-Клаусу і Діду Морозу.
Мені подобаються подарунки-сюрпризи, але засмучуюся коли Дід Мороз не вгадує, тому цього разу вирішила перестрахуватися.
Коли ж я дарую подарунки, то намагаюся вибрати щось корисне, яке не покладуть в шафу чи шухляду з непотрібними речами. Не хочеться, щоб «новорічна радість» марно десь припадала пилом.
Дитячі спогади про Новий рік
В дитинстві я, як усі, перепробувала багато новорічних ролей – була Сніжинкою, Червоним капелюшком, Сніговою королевою. Але чомусь особливо мені запам’ятався незвичайний костюм Метелика, який «перепав» моїй сестрі.
Я тоді їй через це по-дитячому заздрила. Зробити таке вбрання – це була велика колективна справа: крильця з картону змайстрував дядько, потім тато їх посипав «для блиску» скалками від іграшок, що ми розбили, прикрашаючи ялинку, а вже потім за роботу бралася мама – обшивала костюм «дощиком». Ще одне незабутнє відчуття з дитинства – це страх забути слова у віршику на музичному ранку в дитсадку. Бо тоді на нас дивилися не лише батьки, а й сам Дід Мороз, у торбині якого був омріяний подарунок.
