«Моя правда. Юрій Бєлов»
Тридцяте грудня тисяча дев’ятсот дев’яносто першого року. Популярний актор Юрій Бєлов. Він і Гришка з «Карнавальної ночі», він і вчитель Іщенко з «Зарічної вулиці», він і Митя Савельєв з «Дівчини без адреси», він і Слава з «Королеви бензоколонки», і Володя з «Приходьте завтра» з нетерпінням і трепетом очікував завтрашній день. По телевізору, традиційно, мали показати один із його улюблених фільмів — «Карнавальна ніч». Юрій Бєлов не стільки любив переглядати кіно зі своєю участю, скільки згадувати під час перегляду, як весела й відчайдушна команда Рязанова з жартами знімала цю картину. Згадувати ті часи, коли він ще був потрібен вітчизняному кінематографу. Він зручніше влаштовувався в крісло перед екраном телевізора й укотре розповідав дружині про всі деталі знімань популярної стрічки. Наступного дня, рівно о чотирнадцятій годині Світлана Швайко, дружина великого актора, увімкнула телевізор і, опустившись на крісло, залилася гіркими слізьми. До початку довгоочікуваної стрічки її чоловік Юра не дожив лише кілька годин… В інституті кінематографії Юрія Бєлова обожнюють і ненавидять одночасно. Розрізняти, коли він говорить правду, а коли розповідає байки за п’ять років його навчання в інституті не навчилися ані студенти, ані досвідчені викладачі. За часів студентства бурхлива фантазія Бєлову не заважала — одногрупники це вважали і дотепним, і корисним, викладачі поважали за талант перевтілюватися в героїв вигаданих історій. І по-доброму називали Юрія диваком. Попри вигадані ним історії й життя у вигаданому світі, він був надто освіченою людиною, справжньою енциклопедією. Нормальне сприйняття його «дивакуватості» закінчиться з навчанням в інституті. На «Мосфільмі» швидко кинули оком на випускника ВДІК Юрія Бєлова і затвердили у трьох стрічках одночасно — «Весна на Зарічній вулиці», «Карнавальна ніч», «Дівчина без адреси». Стрічки побили всі рекорди у прокаті і миттєво зробили Бєлова знаним актором. Відтоді режисери шикуються у черги. Зовнішність актора, як ні в кого іншого, підходить під типаж радянського парубка, котрого ідеологічна машина Радянського Союзу штампувала в усіх фільмах. Простий парень із народу, такий собі недотепа, трохи нахабний, але перевихований і доведений до рівня зразкового громадянина Радянського Союзу. Бєлов не відмовляє жодному режисеру. Він закоханий у кінематограф і ладен покласти власне здоров’я заради ролі у кіно. За рік актор випускає по три стрічки. Популярності Бєлова його колеги відверто заздрять. У курилках шепочуться, що в актора не все гаразд із головою. І причина тому — пияцтво Бєлова. Подейкують, що Бєлов не витримав випробування популярністю і почав прикладатися до пляшки. Однак Бєлов на реноме пияки і брехуна не зважає. Після кожного відзнятого епізоду він розповідає колегам різні байки. Та незабаром його неординарність зіграє з ним злий жарт. Єдина людина, що не вважає Бєлова диваком, це його дружина. Вони познайомилися під час навчання в інституті. Залицятися до Світлани Бєлов не мав наміру. Просто якось зателефонував у першій ночі і запросив до себе на чашечку кави. Таку незвичну пропозицію руки і серця вона сприйняла цілком нормально. Під час зйомок «Дайте книгу скарг» Бєлов бовкнув, що генсека Хрущова цього року знімуть з посади. Ввечері до помешкання актора навідується «швидка» з білою сорочкою і відвозить Бєлова до психіатричної клініки. Відтоді на Бєлова вішають ярлик — божевільний… Доля дивака Юрія Бєлова, несхожого на жодного актора, в проекті «Моя правда. Юрій Бєлов» у четвер, 21 лютого, о 19:15 на СТБ. Попередні програми «Моя правда»дивіться тут Повторення 22 лютого о 10:30 та 23 лютого о 23:55 на СТБ.