Моя правда

«Моя правда. Щаслива зірка Юрія Ніколаєва»

Літо 2003 року. Знімання 13-го сезону «Ранкової зірки». Щаслива дітвора метушиться за лаштунками, чекаючи на свій вихід на сцену, батьки хвилюються, журі діловито перемовляється. Все йде, як зазвичай. Однак у цій метушні ніхто не зауважив, що поведінка Юрія Ніколаєва змінилася. Він, як і зазвичай, сидів перед своїм робочим монітором і уважно стежив за тим, що відбувається на сцені. Однак сидів мовчки, і дивився в одну точку. Він знав те, чого не знали інші.

Ернст не підписав договір. А це могло означати тільки одне — програма в ефірі Першого каналу більше не з’явиться. Виявилось, «Ранкову зірку» проміняли на рейтингове західне шоу із гучною назвою «Фабрика зірок». Юрій Ніколаєв міг стати першим продюсером у Росії, але йому й на думку не могло спасти заробляти гроші на дітях…

Історія зльоту Юрія Ніколаєва почалася далекого 1964 року, коли він вперше вийшов на сцену в шкільній виставі. Закінчивши кишинівську школу, Юрій поїхав до Москви і подав документи в театральний інститут. Навчання, колективні походи в театри, обговорення нових постановок і студентські посиденьки, які закінчувалися під ранок. Вранці прокурена кімната гуртожитку провітрювалася, порожні пляшки дбайливо укладалися в сумки й юні генії бігли на заняття, а потім на «Мосфільм». Кожен із них в глибині душі мріяв, що саме його зауважать і запросять у велике кіно. А відзначили, на заздрість усьому курсові, тільки Юру Ніколаєва. Так ще студентом він отримав одну з головних ролей у фільмі «Великі перегони».

У Юру не можна було не закохатися. Привабливий, усмішливий, душа будь-якої компанії, він дуже рано одружився. Тоді йому здавалося, що це справжнє кохання й їхній союз вічний. Та не так сталося, як гадалося. Юрій Ніколаєв закохався в молодшу сестру свого друга. У них була велика різниця у віці, проте вона не завадила їм побратися. Вони дотепер разом.

…Під час репетиції «Розбійників» Шиллера, де Ніколаєв знову грав головну роль, чергова покликала його до телефону. Дзвонили з Центрального телебачення запросити на проби на роль телеведучого. Йому запропонували перейти в штат. Перед Юрієм Ніколаєвим постала дилема — продовжити роботу в театрі, або, кинувши все, перейти в геть інший світ. Близько двох місяців пішло на нескінченні обговорення з дружиною, з друзями, з батьками, з самим собою — як поступити, що вибрати, ким бути. І нарешті Юрій Ніколаєв наважився і відніс у відділ кадрів театру імені Пушкіна заяву про звільнення за власним бажанням у зв’язку з переходом на іншу роботу. Роботу, яка повністю переверне його життя!

Юрій Ніколаєв дуже легко і швидко влився в новий колектив. У процесі навчання він спробував себе в різних амплуа. Працював як диктор, вів дитячу програму «Уперед, хлопчата!», але найчастіше заходив до музичної редакції. Саме там на симпатичного стажиста звернула увагу редакторка недавно створеної програми «Ранкова пошта» Наталія Висоцька. 1974 року в ефірі Центрального телебачення з’явилася нова музична програма, а вів її молодий привабливий хлопчина Юрій Ніколаєв.

У всієї країни змінився недільний графік — прокинутися, поснідати, подивитися «Ранкову пошту» — і лише після цього можна було займатися вихованням дітей і вирощуванням картоплі. І так майже два десятки років.

Разом із популярністю програми зростала й популярність самого Юрія Ніколаєва. Він вже не міг безтурботно гуляти вулицею, їздити транспортом, відвідувати ресторани. Він був постійно в центрі уваги. Однак сім’ю та кар’єру могла зруйнувати пристрасть Юрія Ніколаєва до алкоголю. За вихід у ефір напідпитку його на два місяці усунули від роботи…

Дивіться передачу «Моя правда. Щаслива зірка Юрія Ніколаєва» в четвер, 22 листопада, о 19:15 на СТБ.