PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9Imh0dHBzOi8vd3d3LnN0Yi51YS9pbnZpY3R1c2dhbWVzLyIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Василь Омельченко

ЗС України, місто Харків

Василь — ветеран АТО. У  2014 році, будучи студентом факультету військової підготовки Запорізького національного технічного університету, Василь Омельченко пішов на війну.  Він відчув, що «настав час віддати борг Батьківщині». Влітку він, механік-водій танку, потрапив під мінометний обстріл. Тоді міна влучила в танк. Василь отримав серйозну контузію та невдовзі опинився в лікарні.

Після курсу лікування Василь повернувся до навчання та зайнявся легкою атлетикою. Надихнув Василя на участь у Іграх Нескорених університетський приятель Олег Зімніков, який став учасником першої української збірної. Бажання потрапити в команду та спортивний досвід допомогли чоловіку вибороти місце в новій збірній, тож зараз Василь прагне повернутись додому з призовим місцем.