PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9Imh0dHBzOi8vd3d3LnN0Yi51YS9pbnZpY3R1c2dhbWVzLyIgc3JjPSIvL3BsYXllci52ZXJ0YW1lZGlhLmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjAxL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+

Майя Москвич

Ветаран МВС, місто Луцьк

Бойова Майя Москвич воювала на сході України цілих три роки. В 2014 вона йшла на війну з єдиною метою — вигнати ворога та встановити український прапор над Донецьком та Луганськом. Трьох років виявилось для цього недостатньо. Додому дівчина повернулась зломленою психологічно та фізично — з наслідками контузії та хворобою хребта. Майя зізнається, що після звільнення її постійно переслідувало відчуття абсолютної поразки.

Заповнити порожнечу допомогла участь в Іграх Нескорених. Почались тренування, а з ними — спілкування з тренерами та побратимами, щоденне вдосконалення себе. Так спорт став для Майї містком між війною та мирним життям.