У новій рубриці «Ми з України» щоденного дайджесту «Все буде добре» ви прочитаєте історію 6-літнього Іллі, яка не залишить нікого байдужим. Хлопчик втратив батьків у перші дні війни внаслідок російського вторгнення. Маленький герой проєкту кілька тижнів провів у підвалах у місті Маріуполь, щоб сховатися від обстрілів. Проте ця історія має щасливий кінець. Хто всиновив Іллю, подарувавши нове життя? Подробиці читайте в матеріалі STB.UA.
Шестирічний Ілля з Маріуполя осиротів у перші дні війни. 26 лютого його мама пішла у справах, але додому так і не повернулася. Вітчим пішов її шукати і теж зник. Разом із сусідами, які мали наглянути за хлопчиком, Ілля кілька тижнів переховувався по підвалах. Було холодно, голодно і дуже страшно. А головне — поряд не було мами, яка могла б пригорнути і заспокоїти. Маленький хлопчик, який умить утратив все — і батьків, і дім, і рідне місто, і відчуття захищеності та безпеки, — на якийсь період навіть утратив пам’ять.
Бо занадто багато випало на його долю. Дякувати сусідам, вони змогли виїхати з Маріуполя самі й вивезли дитину з міста, яке повільно помирало під вибухи бомб. А потім хлопчик із міста Марії зустрів нову маму. Її теж звати Марія. Символічно і, мабуть, невипадково. Марії Безпалій 22 роки, її чоловіку Володимиру — 25. Вони зовсім молоді, не мають власних дітей і раптом стали батьками шестирічного хлопчика. Втім, чому раптом? Усе цілком усвідомлено. Марія розповідає, що завжди мріяла всиновити дитину, а може навіть двох чи трьох. Чоловік її в цьому підтримав.
«Марія працювала в притулку для дітей, а я таких добрих людей не зустрічав, якщо чесно… Через новини про Маріуполь і дітей вона багато плакала, була майже без сил», – розповідає чоловік.
«Це для мене болюча тема, нічого важчого для мене немає… Ми зрозуміли, що потрібно діяти. Написали пост в соцмережах про те, що хочемо всиновити дитину. Через деякий час мені зателефонували волонтери і сказали, що є такий хлопчик. Через два дні ми вже поїхали за дитиною», – згадує Марія.
Хлопчик майже одразу почав називати Марію та Володимира мамою і татом.
«Нещодавно я купив йому перший в цьому році кавун, а він був такий щасливий, обіймав мене і цілував… Я відчуваю таке тепло, навіть не знав, що можна так сильно і швидко прив’язатися… У Іллі дуже багато мрій, сил і позитиву. Ми зробимо з дружиною все для того, аби в нього було щасливе і яскраве майбутнє!»